Верховна Рада відправила законопроєкт на повторне 2-е читання, відмовившися скасовувати перехід на сезонний час, тому в ніч з суботи, 27 березня, на неділю, 28 березня, Україна переведе стрілки годинника на одну годину вперед. Таким чином, українці будуть наступні пів року жити в часовому поясі UTC +3, повідомляє Українська служба BBC.
Навіщо переведення годинників хотіли скасувати
Відмова від переходу на "літній" і "зимовий" час почали просувати з осені минулого року. Віцеспікер Руслан Стефанчук вніс в Раду відповідну ініціативу "Про обчислення часу в Україні".
За його словами, переведення годинників раз на пів року погано впливає на здоров'я.
"Сезонний тимчасовий стрибок призводить до зміни біологічних ритмів людини, негативним чином відбивається на загальному стані людини, як фізіологічному, так і психологічному. Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб", — пояснював Руслан Стефанчук.
Він вважає, що переведення годинників, на думку неназваних вчених, викликає серцево-судинні та імунні хвороби.
"Також доведено, що переведення годинників не допомагає енергоощадженню", — аргументував Руслан Стефанчук.
Вважається, що саме зимовий час є природним і стандартним для певної території.
За і проти
Зазвичай користь від переведення годинників пояснюють економічними перевагами, а саме економією електроенергії.
Нібито завдяки переходу на літній час робочі години і в цілому активність людей більше припадають на світловий день - це економить енергію, одночасно краще і для екології.
Крім економічних факторів, є ще й соціальні - перехід на літній час дозволяє людям краще використовувати "світлі" години дня, а також зменшує кількість аварій і злочинів у темний час.
Противники ж переведення наводили дослідження, які свідчать про негативний вплив на здоров'я людини і біоритми. Також опоненти "літнього-зимового" часу вказують, що економія електроенергії від переведення годинників якщо і є, то дуже незначна.
Однак єдиної думки про те, яка практика є правильною, у світі немає, і суперечки з цього приводу тривають вже багато років.
Історія перекладу часу
У 2011 році Україна вже скасовувала перехід на зимовий час, але потім рішення скасували через хвилю обурення.
У західних областях нарікали, що дітям доводилося ходити в школу затемна. І в цілому такий крок вважали наслідуванням Росії.
Тодішній президент Янукович торгувався з Росією з низки проблем і "питання часу" вважали одним з елементів торгу.
В цілому в Україні переводити час на годину вперед почали влітку 1981 року - разом з іншими країнами Радянського Союзу.
На літній час почали переходити щорічно в останню неділю березня, а на зимовий - в останню неділю жовтня. Восени стрілку переводили на годину назад, а навесні - вперед.
У світі годинник переводять в близько ста країнах.
Ця практика з'явилася на початку ХХ століття, а саме під час Першої світової війни Німеччина намагалася так економити вугілля. Згодом приклад перейняла і Велика Британія.
Втім, зараз все більше держав від цього поступово відмовляються (Японія, наприклад, відмовилася від переведення годинників ще в 1950-х роках).
Однак є і приклади, коли країни переставали переводити час, а потім знову поверталися до такої практики, як свого часу зробили США і Німеччина.
Як повідомляли Українські Новини, представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський вважає, що Кабінет Міністрів на цей час є єдиним органом, який визначає порядок переходу на літній і зимовий час і має конституційне право визнати таким, що втратив чинність, свою постанову №509 від 13 травня 1996 року, яке регулює це питання.
Також колишній глава Конституційного Суду Іван Домбровський вважає, що регулювання переходу на зимовий і літній час належить до компетенції Кабінету Міністрів.
Раніше повідомлялося про те, що практично всі сучасні гаджети справляються з переведенням годинників самостійно. Так що за ними можна орієнтуватися вранці 28 березня, котра година.
