Україні тривають основні сесії Національного мультипредметного тесту (НМТ), від результатів якого залежить вступ тисяч випускників до закладів вищої освіти. Офіційно тест покликаний оцінити рівень знань абітурієнтів, однак дедалі більше учасників, батьків та педагогів звертають увагу на іншу проблему - випробування часто перевіряє не лише знання, а й стресостійкість, витривалість та здатність працювати в умовах технічних і психологічних навантажень.
Формат НМТ передбачає виконання завдань із чотирьох предметів підряд. Для учасників це означає необхідність постійно перемикатися між різними типами мислення та концентрувати увагу протягом кількох годин. На думку критиків нинішньої системи, за таких умов результат тесту може залежати не лише від рівня підготовки, а й від здатності організму витримати тривале навантаження.
Окрему дискусію викликають технічні проблеми під час проходження тестування. Зокрема, одна з учасниць НМТ - медалістка та призерка всеукраїнської олімпіади з біології — повідомила про низку технічних збоїв під час складання іспиту. За її словами, від початку тестування виникли проблеми з комп’ютерною технікою: несправна мишка, зависання системи та некоректне відображення завдань. Попри звернення до відповідальних осіб, ситуацію під час іспиту не вдалося усунути.
Після завершення тестування дівчина разом із матір’ю звернулася до регіонального центру оцінювання якості освіти з проханням розглянути можливість повторного складання НМТ під час додаткової сесії. Проте, за їхніми словами, отримали відповідь про неможливість вирішення ситуації.
Цей випадок порушує важливе питання: чи має учасник право на повторне проходження тесту, якщо результат міг бути суттєво вплинутий технічними несправностями? Адже система вимагає максимальної точності та відповідальності від вступників, але водночас повинна гарантувати рівні умови для всіх.
Ще одним приводом для обговорення стала історія вчительки історії з 18-річним педагогічним стажем, яка вирішила самостійно пройти НМТ та отримала 183 бали. Педагогиня звернула увагу на складність окремих завдань, нерівномірний розподіл тем і необхідність працювати в дуже жорстких часових рамках.
За її словами, великий професійний досвід інколи навіть заважав швидко відповідати на запитання, оскільки спонукав до глибшого аналізу та перевірки варіантів. Це, на її думку, свідчить про те, що тест не завжди оцінює глибину знань, а значною мірою перевіряє здатність швидко працювати за визначеним алгоритмом.
На цьому тлі тривають дискусії й щодо загальної філософії освітнього оцінювання. Частина освітян наголошує, що замість пошуку альтернатив для тих, хто не витримує стресу під час тестування, варто вдосконалювати саму систему, роблячи її більш гнучкою, справедливою та орієнтованою на реальну оцінку знань.
НМТ був запроваджений як інструмент забезпечення рівного доступу до освіти в умовах війни. Проте випадки технічних збоїв, значне психологічне навантаження та дискусії навколо змісту завдань дедалі частіше ставлять питання про необхідність його подальшого вдосконалення. Адже довіра до системи освіти починається з довіри до механізмів оцінювання, які мають бути однаково справедливими для кожного учасника.
