В Україні триває формування нової системи підтримки ветеранів, однак разом із новими можливостями залишаються й численні виклики. Доступ до реабілітації, психологічної допомоги, житлових програм, працевлаштування та соціального супроводу - це лише одна з частинок нагальних питань.
Про найгостріші проблеми ветеранів Закарпаття, готовність громад до їхнього повернення, порушення прав та шляхи їх вирішення ми поговорили з Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Закарпатській області Андрієм Крючковим.
Андрій Крючков, Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Закарпатській області: про права ветеранів, проблеми громад та підтримку Захисників
— Які проблеми ветеранів сьогодні є найгострішими на Закарпатті?
Андрій Крючков: У 2026 році додержання прав ветеранів, Захисників і Захисниць України та членів їхніх родин визначено одним із головних напрямів роботи інституції Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Для мене як для Представника Уповноваженого в Закарпатській області та як для ветерана цей напрям є особливо важливим. Я постійно проводжу зустрічі з ветеранами в громадах області, щоб чути проблеми безпосередньо від людей.
Найгостріші питання сьогодні - нерівний доступ до реабілітації, психологічної підтримки, соціальних послуг, житлових програм, працевлаштування та зрозумілого супроводу. Окремо ветерани порушують питання отримання земельних ділянок, яке через воєнний стан залишається невирішеним.
— З якими зверненнями ветерани найчастіше приходять до Уповноваженого з прав людини?
Андрій Крючков: Найчастіше ветерани та їхні родини звертаються з питань реабілітації, зуболікування і зубопротезування, проходження військово-лікарської комісії, оформлення статусів, отримання виплат, житлових і земельних питань, працевлаштування, а також через бездіяльність окремих органів місцевого самоврядування.
Водночас багато людей говорять про відсутність зрозумілого супроводу. Часто людина просто не знає, куди звернутися і які права їй гарантовані.
— Чи готові громади Закарпаття до повернення військових із фронту?
Андрій Крючков: Готовність громад дуже різна. Є ті, які вже системно працюють із ветеранами, але є й такі, що фактично не готові.
Найгірша ситуація сьогодні у Великоберезнянській громаді. Там проблема полягає не лише у ресурсах, а й у відсутності належних управлінських рішень та розуміння відповідальності перед ветеранами.
Громади повинні не чекати, поки людина сама звернеться, а активно працювати з ветеранами та їхніми родинами.
— Наскільки доступними сьогодні є психологічна допомога та реабілітація?
Андрій Крючков: Усе залежить від конкретної громади. У спроможних громадах доступ до таких послуг кращий, у неспроможних - часто обмежений.
В області вже працює управління ветеранської політики та 87 фахівців із супроводу ветеранів. Вони допомагають людині зорієнтуватися у системі, оформити документи та отримати необхідні послуги.
— Чи фіксуєте ви порушення прав ветеранів?
Андрій Крючков: Так. Найчастіше це стосується реабілітації, проходження ВЛК, зуболікування, якості харчування у медичних закладах, організації соціальних послуг, житлової підтримки та працевлаштування.
Є випадки, коли медичні заклади отримали фінансування на розвиток реабілітаційних відділень, але не змогли забезпечити якісне надання послуг ветеранам.
— Які труднощі мають родини загиблих та безвісти зниклих Захисників?
Андрій Крючков: Для родин безвісти зниклих найважчим є стан невизначеності. Родини загиблих стикаються з питаннями оформлення статусів, виплат, державних гарантій, підтримки дітей, житла та психологічної допомоги.
Такі сім'ї потребують не формального ставлення, а постійного соціального супроводу та людської підтримки.
— Що потрібно змінити на державному рівні для кращого захисту прав ветеранів?
Андрій Крючков: Насамперед потрібно перейти від пасивної моделі до активної підтримки ветеранів. Громади повинні самі виявляти потреби людей, а не чекати звернень.
Також необхідно забезпечити надавачів соціальних послуг у кожній громаді, посилити контроль за виконанням ветеранських програм, врегулювати питання земельних ділянок та відновлювати довіру ветеранів до державних інституцій через реальні дії.
— Яке головне повідомлення ви хотіли б донести суспільству?
Андрій Крючков: Ветеран не повинен залишатися сам на сам із системою після повернення з війни.
Ми маємо не жаліти ветеранів, а поважати їх, чути їхні потреби та створювати умови, у яких вони зможуть жити, працювати, відновлюватися і бути повноцінною частиною своїх громад.
