В Ужгороді провели в останню путь 50-річного захисника України Володимира Івановича Йордана. Воїн загинув, виконуючи бойове завдання на Волноваському напрямку Донецької області.
Володимир Йордан народився 22 лютого 1974 року в Ужгороді. Навчався у місцевій школі №2, після чого здобув фахову освіту в Ужгородському професійно-технічному училищі №6.
Після проходження строкової військової служби чоловік працював на промислових підприємствах «Матяш і Матяш», «Горват і Горват» та «Конвектор». Багато років присвятив роботі у будівельній сфері.
Рідні згадують Володимира як сумлінну, працьовиту та чуйную людину з добрим серцем. Він завжди охоче допомагав іншим і залишився у пам'яті близьких як люблячий син, щирий брат, добрий друг та вірний побратим.
У червні 2024 року Володимира Йордана мобілізували до лав Збройних Сил України. Він служив колишнім стрільцем взводу охорони Берегівського РТЦК та СП.
20 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання на Волноваському напрямку Донецької області Володимир Йордан зник безвісти.
Понад півтора року його мама, сестра та вся родина чекали на повернення захисника. Вони вірили, що Володимир живий і, можливо, перебуває у полоні. Однак ці надії, на жаль, не справдилися — воїн повернувся додому на щиті.
В Ужгороді провели захисника в останню путь
Чин похорону відбувся на набережній Незалежності. Попрощатися з Володимиром Йорданом прийшли його рідні та близькі, друзі, сусіди, колеги, військовослужбовці, ужгородці.
У церемонії взяли участь міський голова Богдан Андріїв та заступниця міського голови Марія Бадида.
Під час прощання зачитали пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України. У ньому висловили вдячність захиснику за жертовне служіння Українському народові та самовідданий захист Батьківщини.
Після церемонії жалобна хода вирушила до Пагорба Слави. Там Володимира Йордана поховали з усіма військовими почестями.
У полеглого захисника залишилися мати та сестра. Вічна пам’ять і шана Герою!
