«Я став інфекціоністом, тому що завжди вірив, що людство загине не від якогось катаклізму, а нас знищить маленький вірус, який не піддаватиметься лікуванню. Віруси й бактерії сильніші за нас, бо їх більше» – це уривок з інтерв’ю ужгородського інфекціоніста Віктора Петрова із далекого 2016-го року. Минуло 4 роки і предметом нашої розмови стає саме вірус невідомого походження, який не має вакцини та дієвих ліків, які могли б профілактувати поширення хвороби.
Вірус вражає людей незалежно від віку
За словами лікаря, у зоні ризику найчастіше – люди, які мають хронічні захворювання (ендокринологічні, захворювання бронхо-легеневої системи); а також люди із серцево-судинними хворобами. При цьому, чим старша людина, чим слабший у неї імунітет, тим більше ризик смертельно небезпечних ускладнень.
«Дуже важливо розуміти, що хворіють абсолютно всі: і дітки, і підлітки, і молодь, люди середнього і старшого віку. Однак летальність відрізняється дуже суттєво у різних категоріях. Наприклад, у категорії людей 80+ років летальність наближається до 20%. У категорії 60+ років летальність – від 4 до 7%. Летальність загалом по всіх групах пацієнтів становить: 3.2-3.7%. Найбільш легко переносять захворювання малі діти та молоді люди. Однак, це не повинно нас заспокоювати, тому що нам треба бути милосердними людьми по відношенню до наших бабусь, дідусів, і тих старших людей, які будуть хворіти дуже важко».
Відсутність тестів не дає нам реальної картини. Враховуючи особливості географічного розташування Закарпаття, чимало заробітчан могли повернутися, маючи у собі інфекцію, і навіть не підозрюючи про це. Можна припустити, що більшість людей хворіють вдома, не повідомивши свого сімейного лікаря. А дехто – бути інфікованим, перебувати у соціумі та наражати на небезпеку інших людей.
Засоби індивідуального захисту рятують життя
«Нам потрібно просто розмірено перебудувати своє життя. Воно полягає у тому, що коли я спілкуюся, то крапельки з мого рота можуть долетіти на стіл, або будь-які поверхні, до яких я торкаюся. Ці поверхні потенційно вважаються зараженими. Саме тому ми говоримо про те, що нам потрібно захищати руки рукавичками, а маскою та окулярами – наше обличчя та очі, щоб на наші слизові не долетіли крапельки інфікованого слизу».
За словами лікаря-інфекціоніста, частка молодих людей навіть не здогадуються про те, що вони є хворими. 30% людей до 25-ти років не здогадувалися, що вони – носії вірусу, або що вже перехворіли на COVID-19. Достеменно ми це будемо знати тільки ретроспективно: коли у нас буде достатня кількість тестів, щоб тестувати усіх людей без винятку.
«Коли я кажу, що нам потрібно дотримуватися карантину, нам потрібно пам’ятати, що це тільки з одною метою, щоб наші бабусі та дідусі залишилися живими. Погана новина у тому, що нам всім доведеться перехворіти. Але бажано це зробити не сьогодні. Бажано захворіти тоді, коли медицина буде готова боротися із цією інфекцією більш продуктивно. Наше завдання – максимально розтягнути у часі цей пік навантаження. А всім, кому потрібна допомога, її могли надати».
