Британські археологи виявили в Уельсі майданчик зі слідами колись встановленої на ньому кам'яної споруди, кільця, яке за розмірами і обрисами збігається зі знаменитим Стоунхенджем
Дослідники не виключають, що цю споруду могли розібрати, перевезти до Стоунхенджу і там заново змонтувати, пише ВВС.
Майданчик Ваун-Маун на пагорбах Преселі у валлійському графстві Пембрукшир відокремлюють 240 кілометрів від Стоунхенджу.
В околицях Стоунхенджу немає каменоломень. Вчені давно намагаються зрозуміти, звідки стародавні люди доставили гігантські моноліти, і як вони це зробили за допомогою тодішніх примітивних технологій.
Кільце у Ваун-Маун має діаметр 110 метрів, так само як зовнішнє коло Стоунхенджу, і теж орієнтоване на схід в день літнього сонцестояння.
Поперечний переріз одного з каменів Стоунхенджу точно відповідає контурам ями у Ваун-Маун. Камені, що залишилися у Ваун-Маун, і моноліти Стоунхенджу належать до одного типу породи - сіро-блакитного піщанику, поклади якого є в пагорбах Преселі.
Ще у 1920-х роках британський геолог Герберт Томас припустив, що так звані блакитні камені Стоунхенджу видобували у валлійському графстві Пембрукшир в скельних утвореннях Карн Менін, Карн Алв і Керріг Маршогіон.
Нові знахідки дозволяють припустити, що гігантська споруда існувала у Ваун-Маун в готовому вигляді, а потім місцеві мешканці з невідомої причини переселилися і забрали з собою свої священні камені.
Результати роботи експедиції на чолі з професором Університетського коледжу Лондона Майклом Пірсоном, яка вивчала район Преселі з 2018 року, опублікував журнал Antiquity.
Стоунхендж побудували приблизно 4,5 тисячі років тому - майже в ту саму епоху, що й великі єгипетські піраміди. Але на відміну від пірамід, його призначення лишається невідомим. Так само як і для нас, воно було загадкою для кельтських друїдів, які проводили там релігійні обряди за часів Юлія Цезаря.
Вуглецевий аналіз підтвердив, що комплексу у Ваун-Маун приблизно 5400 років. Таким чином, якщо гіпотеза є правильною, споруда простояла на цьому майданчику приблизно дев'ять століть.
Археологічні знахідки підтверджують, що в епоху неоліту район Преселі був щільно заселеним.
"Складається враження, що потім вони просто взяли і зникли. Ймовірно, що велика частина населення мігрувала, прихопивши з собою камені - символ ідентичності", - каже професор Пірсон.
Версію про переселення давніх людей з Уельсу в сучасне графство Вілтшир, де розташований Стоунхендж, підтверджують аналізи ДНК останків зі стародавніх поховань.
Причини такої міграції невідомі, як і те, чи побудували Стоунхендж цілком з матеріалу Ваун-Маун, або для нього додатково доставляли камінь з інших місцевостей Уельсу.
"Можливо, в районі Преселі приховані нові знахідки, і комусь ще пощастить. Хто знає?" - каже професор Пірсон.