Заради грошей чи іншої мети? Mukachevo.net поспілкувалось із закарпаткою, котра вирішила розповісти про те, як стала сурогатною матір'ю.
Навколо теми сурогатного материнства існує багато міфів та суперечок. Наша редакція вирішилась поспілкувалась із головним учасником процесу - жінкою, яка розповіла про власний досвід сурогатного материнства. Інтерв'ю анонімне із етичних міркувань.
— Які основні вимоги до сурогатного материнства?
— Так, як мінімум одна своя здорова дитина. Саме в цій клініці до 33 років (бачила статті про інші клініки, то є і такі що до 45). Мені зараз 34. І головне - мама має бути здоровою, без шкідливих звичок.
— У вас був досвід донорства яйцеклітин?
— Я почала саме з донорства яйцеклітини. Мені сказали що клітини поїдуть в Канаду. 2 роки тому одна яйцеклітина коштувала 2 тисячі гривень. На той момент у мене забрали 6 яйцеклітин. Процедура доволі проста - з початком місячних треба приймати гормони, в день овуляції забір йде під наркозом. Дні два дискомфорт в яєчниках як при менструації.
— Як ви наважились на сурогатне материнство?
— Думки про сурогатне материнство (СМ) були ще після народження своєї першої дитини. Але якось через певні обставини думка втратилась на багато років. Мені подобалось відчувати, як в тобі росте нове життя, ці рухи, вигляд... Але заради цих відчуттів ну не народжувати ж собі купу дітей. У цій же клініці, де була донором яйцеклітин, запитала чи є програма СМ. Так. Назначили здачу аналізів, повне обстеження організму. Аналізи на генетичні можливі хвороби, за раз брали до 14 пробірок крові на різні тести. Це все продовжувалось біля 4 місяців. Проїзд компенсували (за наявності квитків). Якщо за результатами обстеження ви повністю здорові (як в результаті в мене і було) - підписали договір.
— Чи спілкувалась ви із батьками для яких народжували дітей чи це заборонено?
— Десь через місяць після обстеження мені зателефонували і сказали, що потрібно приїхати на зустріч з потенційними батьками. Це була пара моїх однолітків. Вони виявились дуже сердечними і добрими людьми (це вже я зараз це знаю). Найперше що їх хвилювало, це чи добровільно я на це йду. Здивувалась, кажу як таке можна заставити зробити? Представник клініки сказав, що бувало, що чоловіки заставляли дружин йти на таке через гроші. Так, я знала що за це платять, але скільки - не мала поняття. І коли йшла на це, моя мета не була в грошах. Йти на таке з думкою, що це лише робота/оплата краще не варто. Дитя в тобі росте, і повинно відчувати хоча б симпатію. Догляд. Піклування і очікування. Слідкувати за харчуванням. Саме з цими думками я й йшла. Після розмови з батьками, вони дали подарунок моїм дітям. Солодощі та іграшку. Я пішла додому, а вони залишились підписувати договір. Нам не можна спілкуватись без представників клініки.
— Як розвивались події далі - процес запліднення, виношування вагітності?
— Із наступними місячними почалась гормональна терапія, ходила на УЗД, контролювали дозування препаратів. На 17 день назначили підсадження. Це була розморожена донорська клітина, яку запліднили. Через 2 тижні здача крові на ХГЧ, тест на розвиток гормону при вагітності. Рівень був низький. Здавала ще 2 рази по через день, щоб динаміку слідкувати. І на третій тиждень все зійшло. Не прижилося. Я запитала чи буде друга спроба. Сказали якщо хочу, то так, але батьки мали право обрати іншу через невдалу спробу. Але вони залишили мене. Потім карантин вніс корективи, наступну спробу відклали через закриті кордони, батьки не могли приїхати. На цей раз взяли яйцеклітини жінки, свіжі - і вже їм порекомендували підсаджувати дві, більше варіантів, що приживеться хоч одна. Прижилися обидві.
— Як підтримувала компанія, яка стала посередником?
— Останні місяці вагітності були дуже важкі. Плоди великі, їх два. Страшезні набряки на ногах, статевих губах, животі. Я проблювала всю вагітність. Клініка має головний офіс в іншому місті. З 20 тижня вагітності треба переїхати туди. Так, житло безкоштовно, обстеження в клініці теж, компенсація доїзду до клініки і додому на таксі. Але харчування ні. Ти маєш щомісячну виплату. Загальна винагорода вкінці буде менша на цю сукупну суму виплат за вагітність. Тобто відшкодовується доїзд. Дорога і якщо якісь медикаменти які треба приймати ти купляла сама - то за наявності чеків теж повертали. Ліки купувала рідко, їх видавала клініка зі своєї аптеки, але якщо раптово якісь закінчились і докупила, без питань.
— Як поставилось оточення до вибору стати сурогатною матір'ю?
— Я не кричала про це. Знали лише найближчі і найдорожчі. Останніми дізнались батьки і менша дитина. Тато трішки критично зреагував, але потім вже звикнувся, що то таке моє рішення. Малий коли визнав що вагітна - зрадів що матиме з ким гратись. Але пояснила що то не наші дітки. Що медицина зараз так розвинена, що можна пришити руку, пересадити органи. І може одна жінка народити діток іншої жінки. Він досить легко це прийняв і зрозумів. Мене підтримали. Навіть мій мужчина. Він сказав, що познайомився зі мною вже коли я прийняла це рішення і почала свій шлях до реалізації, тож не мав права переконувати на інше. Підтримав, допомагав.
— У підсумку скільки грошей вам відшкодували?
— На жаль, для будь-якої жінки, яка йде на СМ, це метод заробити гроші. Особливо в нашій державі, яка лишила нас на самих себе ще й і в карантин. Але повторюсь.
Якщо йти на це лише через гроші, це вже занадто. Повинна бути душа у справі, прагнення зробити щасливими ще когось, дати життя тій людині, яка без тебе б просто не побачила б цей світ.
У кожної клініки оплата своя, але більш менш однакова. Від моменту підтвердження вагітності є щомісячна виплата певної сталої суми для життєвих потреб. Загальна сума зменшується на суму цих виплат як діти народиться. Оплата в євро, еквівалент в гривнях на день пологів. Оплата залежить від кількості дітей і вид пологів. Одна дитина 14 000 євро. Якщо дитина не одна, то за кожну ще плюс 1000. Якщо кесарів то + 500. Багатоплідні вагітності лише з кесаревим розтином. Ці суми вже з тими, що виплачують щомісячно під час вагітності (після 6 тижня і до моменту пологів).
— Вже тепер із власного досвіду ви б зробили це знову?
— Сама ідея так, ті ж самі просили, думки є. Але я нещодавно лише народила. Як мінімум 2 роки не можна. Коли бачиш як батьки беруть діток на руки, в їх очах сльози вдячності, тебе обіймають і кажуть що ти стаєш для них дорогою і близькою людиною, це варте того і без грошей. Ті, хто скептично ставиться до СМ - подумайте так. Якби ваші батьки не могли мати дітей? Чи хотіли б вони щоб батьки звернулись за допомогою до медицини та СурМами, щоб вони мали шанс на народження та життя? В мене все.
