За три роки «бізнес шанованих людей» (читай олігархів) вивів з України 22,4 мільярда доларів, найбільше — на Кіпр
Про це голова Податкової служби Олексій Любченко заявив в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна», пише Громадське.
Він зазначив, що 5 млрд доларів вивели на Кіпр, 4 млрд — у Нідерланди, 3 млрд — до Великої Британії, 2 млрд — у Німеччину.
За словами Любченка, із загальної суми у 22,4 млрд доларів сплачено лише 0,63 млрд податків за середньою ставкою 2,8%. Також він уточнив, що з цієї суми 10 млрд — дивіденди.
«Нещодавно у нас відбулася конференція щодо виконання плану BEPS. Ми запросили наших колег з відповідних органів Німеччини, Нідерландів, Британії, Кіпру, Швейцарії, Австрії, Сполучених Штатів — тобто з країн, куди найбільше наші шановні люди вивели грошей», — розповів він.
BEPS — план дій щодо боротьби з розмиванням оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування.
Очільник податкової наголосив — Україна має «відпочити від нечесної гри», тобто щоби гроші не виводились у вказані країни за допомогою різних схем з оподаткуванням та іншим.
Як планують боротися з виведенням коштів?
Любченко анонсував створення департаменту податкових розслідувань, який стежитиме за операціями великих платників податків. Він пояснив, що це суто аналітична, а не правоохоронна структура, бо всі фінансові розслідування передадуть ще не створеному Бюро економічної безпеки.
«Це суто аналітичний підрозділ, який займатиметься міжнародним оподаткуванням, саме тими 22 млрд доларів, які вивели», — уточнив він.
Серед управлінь цього департаменту буде управління трансфертного ціноутворення. Любченко вважає, що якщо в Україні воно нормально працюватиме, це дозволить залишати в країні 30-40 млрд доларів прибутку.
Що таке трансфертні ціни?
Це не ринкова ціна, а ціна на об’єкт торгівлі, яку встановлюють пов’язані компанії або структурні підрозділи однієї компанії, якщо цей об’єкт торгівлі перетинає митний кордон. Зазвичай цим інструментом користуються транснаціональні корпорації — такі ціни встановлюють між собою їхні філії у різних країнах.
Як правило, це ціни, які нижче ринкових і використовуються для зниження податків.
Наприклад, вироблений в Україні товар продається за трансфертними цінами на Кіпр, де є філія підприємства, яке виробило цей товар. Після цього він реалізується кіпріотам за ринковою ціною. Чому на Кіпр? Бо там низький прибуток на податок.
Таким чином, підприємство сплачує Україні податок на прибуток з трансфертної ціни товару (яка нижче ринкової), а філія на Кіпрі сплачує податок з ринкової ціни. Ось так більше грошей і опиняється на Кіпрі.
Регулюють трансфертне ціноутворення здебільшого розвинуті країни, але в Україні поки такого немає.
