У страшні роки Голодомору в українців забирали останні колоски хліба. Доводилося тамувати голод і рятувати свої життя, споживаючи в їжу немислимі на сьогодні речі. Так-так, буквально навіть речі – шкіряні чоботи, паски та навіть кінський гній. Що їли та які страви готували українці у період Голодомору 1932 – 1933 років – читайте в матеріалі 24 каналу
Замінники продуктів, які українці змушені були їсти, щоб вижити, називають сурогатними стравами. Це здебільшого була рослинна їжа, повідомляє 24 канал. Голод також змусив українців порушити найсуворіше харчове табу в традиційному харчуванні – вживання м'яса здохлих тварин та навіть канібалізм.
Селянам доводилося їсти журавлів, лелек, чапель, що теж було табу. Адже цих птахів здавна оберігали в Україні, а їхні гнізда ніколи не руйнували.
Який "хліб" їли під час Голодомору
Якщо пощастило дістати десь бодай якогось зерна, люди мололи його на домашніх, саморобних, ручних жорновах. Так, селяни виготовляли "хліб" із висівок проса чи гречки, замішаних на воді. Туди додавали трохи соняшникової олії та жита.
У селах, де через брак корму здохла худоба, люди їли зроблені з кропиви та інших бур’янів "хліб", "оладки" і "кашу". Їли навіть кінський гній, бо в ньому могли ще залишатися цілі зерна пшениці.
Пекли замінники хліба і з жолудів, які взимку виколупували з-під снігу голими руками. Іноді додавали трохи висівок чи картопляного лушпиння.
Сурогатні продукти
Навесні 1933 року закінчились майже всі запаси бодай чогось їстівного, що не вдалося в українців відібрати восени. Тож зморені голодом люди переходили на сурогатні продукти: кукурудзяні качани і стебла, просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, картопляне лушпиння, стручки акації тощо.
Готували їжу не тільки з рослин, зокрема листя дерев, а й з кори, робили "коржики" з тирси. Але така їжа підривала здоров’я: виникали різні кишкові хвороби і люди помирали.
Їли чоботи, котів і собак, дохлятину, кістки тварин
Як описав один з радянських письменників, у часи голоду селянин обшкрібав барильце, в якому раніше тримали сало. Потім цю стружку кип'ятив і таким чином видобував з неї залишки жиру. Для родини це здавалось найкращою стравою в той час.
"Суп" з кори дерев та шишок, який приготували у 2019 році в Чернівцях члени Української академії лідерства / Фото promin.cv.ua
Щодо кісток тварин, то їх селяни теж навчилися їсти, випарюючи в казанах і розмелюючи. Харчувалися і шкурами тварин. Окрім кісток, на борошно мололи підошви із взуття, шкіряні паски, кирзові чоботи і варили з них суп.
За даними істориків, люди змушені були почати їсти і собак, і котів. Останніх нелегко було спіймати: здичавілі тварини почали боятися людей. Селяни варили тіла цих тварин, з їхніх голів варили холодець.
На котяче і собаче м'ясо з’явився неабиякий попит і воно стало цінним товаром. Так, собачатина коштувала в середньому 12 карбованців, дохлятина – 6 – 8 карбованців за кілограм.
Селяни також їли мишей, ховрахів, кротів, щурів, їжаків, жаб, птахів, збирали різні личинки, розкопували дощових черв'яків та інших хробаків. Ночами ходили на скотомогильник викопувати дохлих коней і телят.
Зауважмо, що поїдання дохлятини стало причиною масових отруєнь та епідемічних захворювань. Для боротьби з недугами радянська влада почала поливати галом і спалювати трупи хворих тварин.
Факти канібалізму
Не новина, що в Голодомор в Україні фіксували факти канібалізму. Проте канібалізм не був масовим явищем. До нього вдавалися виключно через розлади психіки та божевілля від багатомісячного голоду. За даними істориків, канібалізм не був спадковим і як явище завершився із закінченням голоду.
Рецепти страв, які готували під час Голодомору на заміну традиційним
Квіти акації
Квіти акації, зелену лободу змішували з облущеними від кукурудзи товченими качанами, іноді зі жменькою висівок. Цю суміш варили.
Борошно
Готувати щось на зразок затирухи (затірки), якщо вдавалося десь здобути борошна. Мокали руки в збите яйце або воду й борошно. Стирали з рук невеликі шматочки тіста, з яких варили суп-затируху.
Бур'ян-суп
Збирали на городах, полях. Варили суп з облущених качанів кукурудзи, лушпиння проса й бур'яну. Зазвичай від такого "супу" боліли животи.
Цукрові та кормові буряки
Буряки запікали, варили з них узвар, готували колзяники (коржі з домішкою кользи – ріпака), борщ. Їли також молоде листя буряків. А з перемеленого насіння буряків і самих тертих буряків готували плесканчики.
Гілки вишні і малини, глід і шипшина
З гілок вишні готували узвар, чай. Тобто замість сушених фруктів додавали сухі гілки вишні. З глоду і шипшини варили узвар і відвар, готували настоянки, сиропи. З гілок малини готували узвар і чай.
Деревина і кора
Готували коржики з тирси. Розпилювали тернову або яблуневу колоду над розстеленим полотняним рядном. З перетертої з макухою кори осики і берези готували маторженики – млинці.
Жолуді
Готували ліпеники. Збирали у лісі, підсушували, товкли в ступці на борошно, змішували з кукурудзою.
Зерно
Готували круп'яний приварок. Крали з колгоспних комор, підбирали залишені після жнив колоски ячменю, вівса. Це все вважалось незаконною справою. Розривали нірки ховрахів, які на зиму припасали чимало зерна.
Кавун
Готували бекмес – згущений сік. Крім того, на Донбасі з м'якоті кавунів варили патоку, солодку страву.
Замерзла або гнила картопля
Готували клецьки (галушки), млинці і страву з назвою блювали. Взимку збирали мерзлу картоплю, що залишилась на колгоспних полях після збору урожаю. З перемерзлих картоплин пекли клецьки. А з гнилої, розтертої в макітрі картоплі готували млинці або смердючі "блювали" з вівсяним борошном.
Картопляне лушпиння
Готували галушки, коржики. Лушпиння картоплі відкопували в компостних купах. Товкли в ступах, змішували з макухою з конопляного насіння та випікали коржики.
Кістки
З кісток тварин варили бульйон. Старі кістки також випарювали в казанах, розмелювали та з'їдали.
Кольза
Готували колзяники – коржі з домішкою кользи. Ламали стебло кользи товщиною з палець, чистили його і їли.
Кропива
Готували суп, паляниці. Кропиву збирали навесні, її молоде листя сушили в печі, добре перетирали й готували паляниці на воді.
Кукурудза
Готували мамалигу – густу кашу з кукурудзяного борошна, малай – корж із кукурудзяного борошна та хлібець. Мамалигу варили з помелених разом із качаном зерен кукурудзи. Хлібець пекли з просіяного кукурудзяного борошна. Їли також смажену кукурудзу.
Випікали хліб із суміші пшениці, тертих кукурудзяних качанів і висівок.
Липа
Готували щоденники, маторжаники, липники або лип'яники. Навесні пекли щоденники з розтертих бруньок липи, маторжаники – з листя з липи, яке додавали до полови та картоплі, а липники – з листя липи.
Лобода
Готували ліпеники та волок – борщ, від якого, за спогадами людей, розпухали ноги та тріскалася шкіра.
Коріння лопухів
Готували суп, котлети, коржики. Корені лопухів їли сирими, вареними, печеними, смаженими. Замість картоплі корені додавали до супу, робили з них котлети та коржики.
Люцерна
Люцерну збирали навесні. Із товченої трави готували млинці з домішкою жому.
Насіння льону
Насіння товкли і випікали з нього коржики.
Макуха
Макуха була інгредієнтом коржів та інших страв. Макуха – побічний продукт після вичавлення олії з соняшника, ріпака, сої, льону.
Подорожник
Подорожник збирали навесні, товкли, змішували з висівками та випікали коржики.
Ряска
Розтирали і їли водяну ряску. Їли також серцевини соняшникових штурпаків, що залишались після збору врожаю.
Солома
Кришили дрібно солому і товкли в ступі разом із просяною та гречаною половою, а також корою з дерева.
Тваринна кров
Готували приварок. За історичними даними, на місці нападу вовків на кабанів селяни збирали сніг з кров'ю вбитої тварини та робили з нього приварок. Є також свідчення, що селяни вбивали худобу та одразу випивали свіжу кров, від чого помирали.
Терен без обробки
Терен збирали взимку. З плодів варили узвар. Були випадки, коли голодні діти накидались на терен і ковтали плоди з кісточками. Після такого помирали у страшних муках.
Онлайн-ресторан зі стравами голодних років
Студенти Української академії лідерства створили онлайн-ресторан, де можна знайти страви, якими харчувалися українці в голодні роки. У такий спосіб студенти вшановують пам'ять жертв Голодомору. Ось кілька страв з цього ресторану.
Трав’яники
Випечений хлібець з натертої трави, замішаний на гарячій воді з додаван-ням насіння льону.
Палянички
Випечені подрібнені картоплинні відходи з залишками зернят, замішані на гарячій воді.
Хлібці
Запечена кришена солома разом із просяною й гречаною половою, макухою з конопляного сім’я, товченого в ступі.
Суп "бур’ян"
Зварений качан кукурудзи та трава.
