Початок 2021 року не приніс українцям закінчення пандемії, натомість ознаменувався зростанням цін на харчі та комуналку. Якщо друге уряд зміг зупинити адміністративними методами, то продукти продовжують дорожчати. Чому ціни ростуть і скільки це триватиме?
Їсти стає дорожче
Держстат відзвітував про річну інфляцію 7,5% в лютому, хоча більшість читачів, імовірно, і без статистичного відомства помітили, як дорожчають продукти, пише hromadske.
Важливим є те, що показник інфляції перевищив цільовий діапазон Нацбанку у 5%±1, чого не було вже два роки. Тобто вперше за два роки ціни ростуть швидше, ніж розраховує держава. У своєму звіті НБУ вказує на подорожчання соняшникової олії (та продуктів її переробки), овочів, борошна (і, відповідно, хліба та інших, продукти, Україна, яйця, мясо таких продуктів), цукру, м’яса, вершкового масла, сирів, рису, продуктів із риби тощо.
Загалом на початку року рекордсменами зі зростання цін стали олія, цукор і яйця. Так, можна побачити, що середня ціна олії в січні 2020-го була 31,28 грн, а вже на початку березня 2021 року — 47,54 грн.
Яйця на початку минулого року коштували 26,62 грн, зараз — 39,39 грн. Вартість цукру в січні 2020-го була в середньому 13,10 грн, на початку березня 2021-го — 22,82 грн.
Чому ж ціни йдуть угору?
Розпочнемо із зовнішніх факторів, адже ціни ростуть не тільки в Україні.
Наша країна має відкриту економіку, тож будь-які суттєві зміни на світових ринках позначаються й на Україні. А зараз на цих світових ринках суттєво зросли ціни на харчові продукти й сировину.
«Здебільшого це зовнішні причини, вони домінують зараз. Це зростання цін на всю сировину, зокрема на продуктові товари. Здорожчання ж продуктової сировини тягне за собою іншу сировину. Як приклад: здорожчання кукурудзи обов’язково призведе до зростання цін на куряче м’ясо або яйця», — пояснює в коментарі hromadske інвестиційний банкір Сергій Фурса.
Про здорожчання сировини казали й у Міністерстві економічного розвитку України. Наприклад, світові ціни на пшеницю збільшилися на 60%, на соняшник — на 120%.
Має це і свій позитив, бо Україна є великим імпортером аграрної продукції, і наші компанії можуть більше заробляти. Але треба розуміти, що підвищення цін на світових ринках призводить до зростання й усередині країни, адже якби в Україні ціни не росли, який був би сенс виробникам продавати свою продукцію тут, якщо можна продати за кордон дорожче.
Також слід пам’ятати, що зміна ціни одного продукту впливає й на інші. Так, понад половина собівартості курячих яєць — зерно. І зрозуміло, що коли дорожчає зерно, ростуть у ціні і яйця. Але чому ж збільшується ціна на зерно? Основна причина — поганий урожай минулого року, пояснює нам економіст «CASE Україна» Дмитро Боярчук.
«Міжнародний ринок здебільшого залежить від погодних умов. Минулого року врожай і в Україні, і загалом у світі був досить проблемним. Як наслідок маємо сплеск цін на харчові продукти. Це основна причина», — каже він.
Зокрема, ми називали цукор серед продуктів, які найбільше подорожчали. І головна причина — посуха, яка зменшила врожай цукрових буряків.
Крім цього, серед причин варто навести декілька окремих історій з важливими гравцями ринку. Так, у 2018 році чума свиней знищила приблизно половину поголів’я в Китаї, а тепер Піднебесна відновлює цю галузь і, відповідно, закуповує багато кормів для свиней, що штовхає ціни вгору.
Другий такий приклад — обмежувальні заходи з боку Росії на експорт пшениці. РФ є важливим експортером, тож така поведінка сприяла зростанню цін.
Які ще причини здорожчання?
Нафта та інші енергоносії. Крім вищенаведених є ще низка факторів, які сприяють зростанню цін. Так, із початком пандемії коронавірусу у світі значно скоротився попит на нафту та інші енергоресурси, що стало причиною обвалу цін на них.
Тепер же ми бачимо, як світова економіка відновлюється і, відповідно, повертається попит на ці ресурси. З попитом зростає й ціна на нафту та інші енергоносії, наслідки чого, зокрема, можна побачити на українських заправках. А якщо збільшується ціна на бензин, дизель тощо, зростають і транспортні витрати, які також включені в кінцеву ціну продуктів.
«Дешеві» гроші. На своїй сторінці у Facebook Сергій Фурса розповідав про неочевидну широкому загалу причину інфляції — так звані вертолітні гроші Джо Байдена. Ідеться про пакет допомоги американцям від влади США на 1,9 трильйона доларів. Американці, кожен із яких отримує по 1400 доларів допомоги, часто йдуть із цими грошима на фондові ринки, через що ростуть акції та ціни. Тобто грошей стає більше, тому вони дешевшають.
«Це не тільки вертолітні гроші Байдена, це кошти, які вливались і до Байдена. І, власне, дешеві гроші залишаються такими вже тривалий час. Проблему коронакризи розв'язували закиданням грошима (йдеться не лише про США, а про всі розвинені країни — ред.), починаючи з літа минулого року, і от цих грошей стало забагато», — пояснює в коментарі нам Фурса.
Зростання попиту й доходів в Україні. У світі спостерігається попит не тільки на енергетику, а, власне, і на самі харчові продукти, а коли збільшується попит — ростуть ціни. Проте і Сергій Фурса, і Дмитро Боярчук закликають не переоцінювати вплив цього фактора.
За даними Мінекономіки, за лютий оборот роздрібної торгівлі в Україні зріс на 5,6%, що свідчить про поліпшення споживчих настроїв населення. Але це навряд чи може сильно розганяти інфляцію, вважає Боярчук.
«Якщо ви подивитеся на структуру індексу цін — там усе, що я сказав (тобто зовнішні причини — ред.). Наприклад, подивіться на ціни на одяг і взуття, де зберігається стабільність, а в сезон знижок ціни падають. Так, є відновлення попиту, але не можна сказати, що воно відіграє основну роль», — каже економіст.
Крім того, попри коронакризу, у 2020 році збільшувалися доходи українців, що також впливає на зростання цін. Сприяло цьому і суттєве підвищення мінімальної зарплати. Варто пам’ятати, що збільшуються доходи не в якихось українців у вакуумі, а зокрема й у тих, хто ці харчові продукти виробляє. А на виробництвах зарплата робітників також включена у кінцеву ціну продукту, тож зростання цих зарплат впливає і на вартість.
Які прогнози?
Сергій Фурса вважає, що основна причина здорожчання продуктів — зростання цін на світових ринках — майже вичерпала себе.
«Ціни на сировину вже високі, цей фактор фактично відіграв свою роль. Будуть і вторинні речі, проте більша частина вже відіграна», — зазначає він.
Дмитро Боярчук із «CASE Україна» знову нагадує, що ціни на харчі дуже залежать від врожаїв, тому якщо хочеться низьких цін, насамперед треба розраховувати на гарну погоду та великі збори.
Але водночас економіст наводить причини, які навіть за гарного врожаю можуть сприяти зростанню цін.
«Усі розуміють, що триватиме вакцинація, і, напевно, до другого півріччя вже левова частка населення буде щеплена (я кажу про розвинені країни, бо інші для економіки не дуже важливі). І тоді відновлення економіки вже буде стійкішим, у зв’язку з чим ростиме попит і на нафту, і на інші ресурси. Тому навіть за хорошого врожаю очікувати на стрімке уповільнення інфляції не варто», — каже він.
Крім цього, економіст нагадує, що розвинені країни поки не планують відмовлятися від політики «заливання» економіки грошима, тож найближчим часом гроші залишаться дешевими, а товари — ні.
Резюмуючи, можна припустити, що ще стрімкішого зростання цін очікувати не слід, але суттєвого здешевлення продуктів ми також навряд чи дочекаємося.
Що робить влада і чи треба взагалі щось робити?
Коли протягом перших місяців 2021 року інфляція в Україні значно прискорилась, уряд заметушився й почав шукати інструменти, щоб пригальмувати зростання цін. Але якщо адміністративні методи можуть зупинити подорожчання комунальних послуг, то у випадку з продуктами, де вже десятиліттями існує реальний ринок, — багатьох можливостей і немає.
Останнім часом уряд та Мінекономіки зокрема регулярно згадують про проблему зростання цін і розповідають, що «ведуть діалог із ритейлерами та представниками торговельних мереж».
Проте влада визнає, що ціни зросли через об’єктивні причини, які від уряду не залежать, тож акцентує свою увагу насамперед на «соціально значущих продуктах» і дуже хоче заспокоїти населення — мовляв, ціни на такі товари не збільшуватимуться. Міністерство економіки навіть опублікувало на своєму сайті заяву мережі «АТБ», у якій компанія спростувала інформацію про підвищення цін.
Також Мінекономіки хоче підписати з ритейлерами меморандум про збереження цін на соціальні товари. Проте навіть якщо такий меморандум буде, усе вирішують продавці — влада впливати на ціни не може, каже Сергій Фурса.
«Держава нічого особливого зробити й не може, і краще, щоб вона взагалі не втручалась. Неможливо стримати ціни на ці (соціально значущі — ред.) товари — якщо вони ростуть, то вони будуть рости. Якщо є необхідність підтримки людей, допомагайте адресно через субсидії тим, хто справді потребує допомоги», — наголошує він.
Водночас Дмитро Боярчук вважає, що якщо дуже захотіти, держава може впливати на ціни, однак тенденцію це не змінить, і взагалі краще їй цього не робити.
«Одна з перших спроб регулювання цін у Києві була наприкінці 1990-их, коли обмежили зростання вартості хліба. Запровадили регулювання цін, а виробники відповіли дуже просто — вони почали додавати в хліб якісь такі речовини, що він до кінця дня ставав рожевим», — згадує економіст.
Мораль цієї історії дуже проста — виробники ніколи не візьмуть на себе всю вартість виробництва і не працюватимуть у збиток.
«Вони якось схитрують, вийдуть із ситуації, але цей вихід із ситуації нам не сподобається», — підсумовує Боярчук.
По українцях здорожчання продуктів б’є сильніше, ніж по жителях розвинених країн, адже в нашому споживчому кошику частка харчів куди більша (понад 40%). Але такою є ціна ринкової економіки, яка вплетена у світовий механізм. Водночас альтернативний шлях ми вже проходили, і планова економіка нас навчила — коли немає ринку, а є держрегулювання цін, полиці в магазинах здебільшого порожні.
