В українській мові існує багато слів, щоб охарактеризувати ліниву людину, все залежить від ситуації
Слово "ледар" кажуть на людину, яка нічого не робить і намагається уникнути виконання покладених на неї обов’язків. Замінити його можна синонімами:
- Гультяй. "Гучніше виспівував своє "гей-гоп", молодо викручувався в сідлі молодий безжурний гультяй".(П. Загребельний, "Диво").
- Ледачий. "А тут Збруч - вузенький рівчачок, що на дні його ледве дзюркоче мирна й ледача водичка". (М. Кулик, " Записки консула").
- Ледащиця – використовується переважно для характеристики жінок. "От дівка, от золото, от ледащиця!" (М. Вовчок, "Ледащиця").
- Ледащо. "Яке ледащо, та й те грубить!" (М. Вовчок, "Ледащиця").
- Лежебока. "Ну нічого, маленька лежебоко, насолоджуйся спокоєм". (Н. Гербіш, "Художниця").
- Лежень. "Той розплющив одне око, хотів розсердитись, але так уже розледачів, що й сердитись лінувався, сказано – лежень". (В. Бережний, "Дем’янко Дерев’янко").
- Лінивий. "Був тут собі в нашім селі Іван, парубчак здоровий і вродливий, але такий лінивий, такий лінивий, що нехай бог боронить". (Іван Франко, "Без праці").
- Лінюх. "Так і прозвали його Іван Лінюх". (Іван Франко, "Без праці").
- Нероба. "Говорять: що хибує капіталістові , – нероба". (Іван Франко, "Борислав сміється").
- Шалапут – легковажна, непутяща людина. "Відчепися, чумаче, відчепися, бурлаче, відчепись, шалапуте!" (С. Руданський Тв., 1959, 291).
