Статистика інфекції, що передаються повітряно-крапельним шляхом, зменшилася в Україні в рази. Аналізуємо – як саме і чому
Згідно з опитуванням соціологічної групи "Рейтинг", 63% респондентів повідомили, що носять маски лише в місцях великого скупчення людей, зокрема в транспорті та магазині. А постійно їх носять 35% опитаних. На жаль, через нерозуміння реальної картини поширення COVID-19, поки що ми не можемо сказати, наскільки носіння масок стримує цю хворобу. Але є припущення, що цього виявилося достатньо, аби дещо пригальмувати поширення інших інфекційних захворювань, «традиційних», так би мовити. Принаймні про це говорять дані зі статистики Центру громадського здоров’я (ЦГЗ). Лікарі підтверджують вплив маскового режиму на зменшення показників захворюваності іншими інфекціями, що передаються повітряно-крапельним шляхом, щоправда з деякими уточненнями. Тож чи можна стверджувати в цілому, що масковий режим і інші карантинні обмеження не виявилися марними?
Менше хворіють на кашлюк, менінгіт, туберкульоз
Якщо подивитись на показники захворюваності населення за 10 місяців нинішнього року у порівнянні з минулим, впадає у очі те, що по багатьох «традиційних» інфекціях захворюваність відчутно зменшилася. Наприклад, якщо за 10 місяців минулого року було виявлено 1884 випадків кашлюку, то у цьому році – 1033, йдеться у даних ЦГЗ. Вірусний менінгіт у тому році діагностували у 536 людей, а у 2020-му – у 55. Відчутно впала захворюваність на туберкульоз. За останніми даними МОЗу, кількість нових хворих і рецидивів туберкульозу за перше півріччя 2020 року порівняно з аналогічним періодом 2019-го зменшилася на 27,4%, а в абсолютних числах з 13 512 до 9644.
Та найбільшу увагу привернула статистика захворюваності на кір, яка впала з майже 57 тисяч випадків до усього 258.
Кір? Це про циклічність і дієвість вакцинації. А от щодо решти хвороб – питань багато
Чи можна пов’язувати таке зменшення захворюваності з масковим режимом, а також миттям рук, дистанціюванням тощо? Укрінформ запитав про це лікарів-інфекціоністів. Вони пояснюють: щодо кору причини спаду захворюваності потрібно розглядати у комплексі, і масковий режим хоч і сприяв такому покращенню, але не настільки відчутно.
«Якщо говорити про кір, то для цієї інфекції характерний циклічний перебіг. Є певні цикли у 4-7 років, між підйомами і спадами захворюваності. За свою професійну діяльність пам’ятаю вже кілька таких циклів», – говорить інфекціоніст Юрій Жигарєв.
Його колега Євгеній Щербина додає, що окрім закінчення чергового циклу вплинуло і те, що вакцинація від кору упродовж двох попередніх років була зроблена на досить непоганому рівні. «Я вже не пам’ятаю, коли до мене востаннє зверталися пацієнти з симптомами кору – здається, вже близько року тому. Рік-два люди хворіють дуже сильно і навіть без потужної вакцинації спалах зупиняється. Нинішній масковий режим теж звісно вплинув на ситуацію з захворюваністю на кір, але лише частково», – відмічає Євгеній Щербина.
А от щодо поширення інших інфекцій загалом, то дійсно всі протиепідемічні заходи, починаючи від локдауну й закінчуючи миттям рук і носінням масок вплинули на їхнє поширення, продовжує Юрій Жигарєв. Але, за його словами, також треба враховувати, що люди менше стали звертатися за медичною допомогою. «Спілкуючись з колегами, дізнався, що у приватні клініки почали звертатися пенсіонери. Тобто ті люди, що звикли економити, були вимушені прийти на прийом до платного фахівця, оскільки не змогли отримати консультацію у свого сімейного лікаря через перевантаженість хворими на ковід. Тобто фізично не всі мають можливість отримати медичну допомогу. Крім того, люди бояться. Якщо виникає кашлюк чи інша респіраторна інфекція з температурою під 40 С, то викликавши швидку, пацієнти або відмовляються госпіталізуватися у інфекційне відділення, або не можуть це зробити через переповненість лікарень пацієнтами з ковідом. Відповідно такі люди не завжди потрапляють до статистики», – каже інфекціоніст.
А грип, попри більшу статистику, насправді менше поширюється
Здавалося б, що масковий режим мав би відчутно позначатися на поширенні звичайного грипу та ГРВІ. Проте, за даними Центру громадського здоров’я, інтенсивний показник захворюваності на грип та ГРВІ на 50 тижні на 10,1% більше аналогічного періоду минулого сезону. При цьому значно відрізняється віковий розподіл пацієнтів, що захворіли на грип та ГРВІ. Якщо минулого року на 50 тижні діти до 17 років становили 69% від загальної кількості хворих на грип та ГРВІ, то тепер їхня частка 40,6%. Тобто, кількість дорослого населення з діагнозом ГРВІ та грип у поточному сезоні зросла майже вдвічі в порівнянні з минулим сезоном (подібним чином змінився і віковий розподіл щодо госпіталізацій, що можна помітити за 47 тижнем, але на 50-му ця інформація недоступна. – Ред). При цьому випадків грипу цього року наразі було виявлено всього 5%, при тому, якщо минулого року на такий же час – 15%.
Інфекціоніст Євгеній Щербина говорить, що у власній практиці якраз добре помітив позитивний вплив маскового режиму на зменшення поширення грипу та ГРВІ. «За перших симптомів ГРВІ ми передусім робимо тест на коронавірусну інфекцію і за результатами бачимо, що це саме вона. Пацієнтів із грипом у мене і колег з лікарні досі не траплялося, тому можна говорити, що щодо грипу масковий режим однозначно працює», – відзначає лікар.
Така ситуація із статистикою пояснюється тим, що пацієнтів з легкою чи середньою формою перебігу коронавірусної інфекції в реальності сімейні лікарі не направляють на ПЛР-тестування, а просто зазначають як пацієнтів з ГРВІ. Крім того, Фейсбук рясніє історіями про те, що коли хворіє уся родина, то висновок про те, ковід це чи ні, робиться на основі одного з родичів. Також можна припустити, що коли не було ковіду, то люди часто, що називається, переносили грип чи застуду на ногах і до лікарів не зверталися. А тепер – звертаються…
Аналітики: захворюваність грипом і ГРВІ зменшилася удвічі
У прогностичному центрі ФОРСАЙТ COVID-19, що працює при КПІ, також відзначають, що зміна вікового складу захворюваності на грип та ГРВІ в поточному сезоні в бік осіб, старших 17-ти років, та збільшення кількості госпіталізації з діагнозами грип та ГРВІ саме працездатної вікової групи (30-65 років) з великою ймовірністю вказує на маскування випадків COVID-19 під діагнози грип та ГРВІ. «І якщо кількість зареєстрованих випадків грипу і ГРВІ за минулий сезон станом на 47-й тиждень (1 191 723 осіб; наразі такі дані доступні лише за 47 тиждень. – Ред.) зменшились мінімум у 2 рази, враховуючи карантинні заходи в поточному сезоні, то очікувана кількість зареєстрованих випадків грипу і ГРВІ в сезоні 2020 – 2021 рр. станом на кінець листопада повинна наближатися до 597 000 осіб», – підсумовують аналітики. Решта – випадки COVID-19.
Висновок. Ця інформація підтверджує добрі новини для відповідальних людей: оскільки масковий режим і інші протиепідемічні заходи відчутно впливають на грип та ГРВІ, то значить, мають суттєво впливати і на COVID-19. Головне, щоб більшість із нас це розуміло.
