Коефіцієнт інтелекту (IQ) в 10-15-річних дітей, які росли в міських районах із зеленими насадженнями, був у середньому на 2,6 пункта вищим, ніж в їхніх однолітків, які виростали не в «зелених» районах. Це виявили вчені з Левенського католицького й Гентського університетів у Бельгії.
Своє дослідження вони виклали в науковому виданні PLOS Medicine, передає Громадське.
Учені вже не перший раз звертаються до теми позитивного впливу зелених насаджень на людей, зокрема дітей. Приміром, у 2015 році вчені з Барселони показали, що діти, які перебували в оточенні зелені, мали кращу пам’ять і легше зосереджувалися, ніж їхні однолітки, позбавлені «зеленого» оточення.
Група бельгійських вчених під керівництвом Есмі Бійненс із Гентського університету вирішила перевірити вплив зелених насаджень на інтелектуальний розвиток дітей. У їхньому дослідженні брали участь 310 пар близнюків віком 7-15 років. Рівень «зеленості» районів учені визначали за їх супутниковими знімками.
Дослідження близнюків часто використовуються для визначення впливу факторів генетики й середовища на ті чи інші людські риси. Близнюки мають на 50% (різнояйцеві) або 100% (однояйцеві) спільний генетичний матеріал. А отже, різниця в їхньому зростанні буде обумовлена передусім чинниками довкілля.
Фото: Olga1205/Needpix
Як показала Бійненс із колегами, діти, які росли серед зелених насаджень, мали коефіцієнт інтелекту в середньому на 2,6 пункта більше, ніж їхні однолітки, які не перебували серед зелені. 4% дітей у дослідженні з IQ менше 80 росли не в «зелених» зонах, тоді як жодна дитина, яка росла в «зеленій» зоні, не мала результату, нижчого за 80.
Що цікаво, IQ в дітей зростав незалежно від того, росли вони в заможних чи бідних районах. В останніх зростання коєфіцієнту інтелекту в дітей було особливо помітним. При цьому йдеться саме про міста: в дітей, які росли в приміській чи сільській місцевості, де зелені завжди багато, зростання IQ не виявили.
Достеменної причини взаємозв’язку зелених насаджень та інтелекту в дітей учені не встановили. Припускають, що це може бути пов’язане з меншим рівнем стресу, якого ті зазнають, більшою можливістю соціальної взаємодії або тихшим довкіллям.
«Результати дослідження важливі для політиків і планувальників міст, аби ті створювали оптимальне середовище для повноцінного розвитку потенціалу дітей», — висновують автори.
