До офіційного святкування 1130-ї річниці першої згадки про Ужгород у галереї Ужгородського замку презентовано виставку світлин «Вулицями старого міста».
На виставці представлені фотокопії, виготовлені з оригінальних фотографій та поштових листівок кінця ХІХ – ХХ ст., із колекції Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького. Родзинкою фотовиставки є дві оригінальні панорамні фотографії 1930-их років. Один панорамний знімок зроблений у 1892 році, інший – на початку 1930-их років.
Ужгород – обласний центр та найбільше місто Закарпаття. Він має дуже давню та надзвичайно цікаву історію. Розкинувся на берегах річки Уж у передгір'ї Карпат. Згідно з археологічними дослідженнями, перші люди на території Ужгорода поселилися ще у добу палеоліту. У давніх хроніках перші згадки про ужгородське городище відносяться до кінця ІХ ст. Літописець угорського короля Бели ІІІ Анонімус у своїй праці «Діяння угрів», написаній десь у кінці ХІІ ст., описує наступні події. У 895 (893) році угорські племена на чолі з вождями Алмошем та його сином Арпадом під натиском печенігів відступають на захід і, перейшовши карпатські перевали, підходять до Ужгородського замку. Обороною фортеці керував легендарний слов'янський князь Лаборець. Переважаючі сили угорців здолали опір захисників ужгородської фортеці.
Перша достовірна згадка про замок в Ужгороді та про саме місто відноситься до 1154 р. Тоді арабський мандрівник, дослідник, географ Аль-Ідрісі виготовив карту світу, на якій було вперше позначено укріплення та поселення під назвою Унг. Справа в тому, що до початку ХХ ст., а точніше до 1920 року, Ужгород мав офіційну назву Унгвар. Переважна більшість дослідників вважає, що у перекладі з тюркської та угорської мов слова «унг» та «вар» означають укріплення над водою чи річкою. А в ті далекі часи Замкова гора з двох сторін омивалася річкою Уж.
У фондосховищах Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького зберігається чудова збірка фотографій та поштових листівок, які відображають історію міста Ужгорода кінця ХІХ – ХХ століття. Значна частина цих фотознімків була зроблена знаними у місті фотографами Емілом Кантором, Степаном Качуреком і відомим краєзнавцем Петром Совою. На багатьох фото на звороті є відтиск штемпеля С. Качурека та Е. Кантора, підписи П. Сови. Слід відмітити, що фотографія є надзвичайно цінним історичним джерелом. Інформація на ній зберігається та переноситься в часі і просторі. Вона немов зупиняє час, фіксує назавжди подію чи об'єкт. Завдяки знімкам дослідники можуть чітко простежити всі зміни, які відбувалися з плином часу в просторі і в містобудуванні зокрема. Також надзвичайно цінними є написи на звороті фотографій та різні листи-повідомлення на поштових листівках.
