Той, хто врятував безліч чотирилапих душ – залишиться найкращим ветеринаром назавжди. Відомий закарпатський ветеринар Аттіла Легеза пішов із життя рік тому. Відданого своїй улюбленій справі всього життя пам’ятають учні, які перейняли безцінний досвід. Іштван – один із них. Пацює у Мукачівській міськрайонній ветеринарній лікарні та користується здобутими від пана Аттіли знаннями, лікує тварин, тим самим продовжує добру справу Аттіли Георгійовича
Іштван і досі не може повірити в те, що життя відомого ветеринара обірвалося. Хлопець розповідає, ще коли відвідував пари, на яких Аттіла Легеза викладав ветеринарну медицину – захоплювався його досконалою роботою. Згодом, вийшло так, що після практики, почав працювати фельдшером.
Аттіла Георгійович Легеза народився 18-го листопада 1957 року у Мукачеві в угорській сім’ї вчителів. Закінчив угорську школу №3, опісля ж – вступив на ветеринарну медицину в Мукачівський фаховий аграрний коледж, у якому згодом почав викладати. Його колеги також не можуть оговтатися після великої втрати, адже переконані: Аттіла Георгійович був не лише професіоналом, а й людиною з великої літери.
Також талановитий ветеринар вчився у Львівському ветеринарному інституті, де так само, як і в Мукачівському коледжі, отримав диплом із відзнакою і ступінь лікаря ветеринарної медицини. Аттіла Георгійович після служби в армії, тривалий час працював у Мукачівській міській лікарні державної ветеринарної медицини, в психоневрологічному диспанСЕері в Мукачеві та на птахофабриці в селі Залужжя. У 1998 році його запросили у його ж альма-матер – Мукачівський фаховий коледж, де він і впродовж 20-ти років викладав студентам ветеринарні дисципліни.
У 2015 році лікар отримав орден «Золотого Хреста» від президента Угорщини. Період 40-річного стажу Аттіли Георгійовича підсумувала й відзнака, яку йому вручили в Ужгороді, 2020-року, до дня Незалежності. Щирою несподіванкою для талановитого ветеринара стала подяка підписана президентом та прем’єр-міністром України.
Випускники закарпатського гуру ветеринарії працюють не лише на теренах держави, а й закордоном. Серед здобутків професіонала Аттіли Легези й створення близько 15-ти навчальних відеофільмів для студентів.
Друга наукова робота - «Збереження генетичного фонду буро–карпатської породи великої рогатої худоби. На рахунку ветлікаря і близько 50-ти робіт для наукового вісника, 6 дослідницьких робіт, 2 науково-дослідницькі. І цей список нескінченний. Так само, як і кількість тих чотирилапих душ, котрі врятував пан Аттіла. Тож відданого своїй нелегкій справі памятатимуть рідні, колеги та друзі, адже в серцях усіх він залишиться людиною з великої літери назавжди.
