Національний банк України видав державному "Укрексімбанку" рекордні 10,7 млрд грн рефінансування. Якщо ці гроші підуть на купівлю облігацій внутрішньої держпозики, фактично це може стати початком прихованої емісії гривні. Коли регулятор видає гроші, які йдуть на латання дірок у бюджеті країни
Це може призвести до зростання курсу долара і різкого стрибка цін. Думки експертів про те, чи варто вмикати "друкарський верстат" в Україні, розходяться. Одні вважають, що це один із варіантів виходу зі складної економічної ситуації, інші ж упевнені: це тільки наблизить країну до бюджетного колапсу.
Про те, до чого може призвести емісія гривні і чи будуть її проводити – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
А Нацбанк взагалі має право фінансувати держборг?
Згідно із законом, ні. Глава регулятора Кирило Шевченко регулярно на своїх брифінгах нагадує: є 54-та стаття закону "Про НБУ", згідно з якою діє заборона на пряме фінансування дефіциту держбюджету. Мовляв, це практично неможливо.
"Друкувати" для бюджету регулятор дійсно технічно не може і не робить цього. Але, наприклад, замість цього може видавати дешеві кредити (рефінанс) державним банкам, а отримані кошти можуть направляти на купівлю облігацій внутрішньої держпозики від Мінфіну. Так, державі фактично дають гроші "в борг".
За даними НБУ, найбільше кредитних коштів отримав державний "Укрексімбанк". Більшість фінансових установ отримали не більше 1-2 млрд грн, тоді як "Укрексіму" дісталося майже 14,5 млрд грн. 13 листопада виділили рекордні за весь рік 10,7 млрд грн, до цього регулятор фінансував установу в жовтні, вересні і серпні.
Колишній генпрокурор Юрій Луценко впевнений, що рефінансування на таку величезну суму в листопаді – початок емісії гривні.
"Новина про видачу Нацбанком 10 млрд рефінансу для "Ексімбанку" і ще 6 для інших банків означає початок емісії для перекриття 150-200 млрд діри в бюджеті", – написав Луценко в своєму блозі.
Колишній міністр фінансів Олександр Данилюк розповів: сказати точно, чи можна вважати вказаний рефінанс емісією, складно. Для цього потрібно розуміти, для чого видавалися гроші. Однак водночас фінансист вважає, що це цілком могла бути та сама емісія.
"Але це один зі способів емісії, коли держбанки купують держоблігації. Я не знаю, куди підуть саме ці гроші. Стверджувати не можна, але, найімовірніше, це і є емісія", – сказав Данилюк.
Емісія – це погано чи добре?
Прихильники ідеї "ввімкнути друкарський верстат" кажуть: зараз так роблять багато країн: Німеччина, США, Китай. Мовляв, випускають більше валюти, щоб покрити "діри" і підтримати бізнес. Але якщо валюти перерахованих вище країн користуються попитом у всьому світі, то надрукована гривня цікава тільки українцям.
Якщо не змінюється кількість вироблених товарів і послуг, а валюти стає більше, це неминуче призводить до зростання інфляції. І таке зростання вже закладено в бюджеті України на 2021 рік. Національний банк прагнув до того, щоб зростання цін не перевищувало 5% річних і навіть досяг цієї цілі. Тепер же інфляцію пропонують підняти до 7,3%.
Данилюк вважає, що якщо в деяких країнах такий інструмент, як емісія валюти може використовуватися, то в Україні це дуже небезпечне рішення.
"Це теоретичний підхід, який може мати серйозні наслідки. З погляду теорії, наприклад професора економіки, можна сказати: інші країни роблять, давайте і ми зробимо. Але в наших умовах це ризик того, що влада побачить рішення на всі випадки життя. Тому більше буде обіцянок, які не будуть підкріплені можливостями економіки і бюджету", – сказав Данилюк.
"Завжди буде рішення: давайте надрукуємо. Пообіцяємо зараз, а розплачуватися через інфляцію буде хтось інший. Це наслідки емісії наразі. Якщо ми б жили в іншій країні, була б інша оцінка. Як міністр фінансів багато разів стикався з подібними пропозиціями , але я вважаю це безвідповідальним", – каже Данилюк.
Водночас колишній міністр економіки Тимофій Милованов вважає: що емісія зараз допустима. Головне: перервати ланцюжок захворювання. А для цього потрібно оголосити повний локдаун і надрукувати гроші для того, щоб фінансово підтримати українців.
"Все одно доведеться підтримувати економіку пізніше. І ще більше людей перехворіє. Тобто я за радикальний карантин зараз і за радикальну підтримку. Але короткостроково, точково для того, щоб повернути до нормальної ситуації", – сказав Милованов.
Колишній радник Єрмака Ігор Уманський вважає, що зараз ситуація з бюджетом близька до колапсу, не вистачити може близько 100 млрд грн до кінця року.
"Є спокуса включити друкарський верстат і перенести цей колапс на невеликий термін, але підхід є занадто ризикованим – можна втратити економічну стабільність, якої вдалося досягти. З іншого боку, під загрозою буде курсова стабільність, інфляційні процеси і, як наслідок, вся фінансово-економічна система країни", – сказав він під час брифінгу 18 листопада.
Деякі ж аналітики вважають, що емісія з певними обмеженнями допустима, такої думки дотримується й асистент кафедри міжнародного менеджменту КНЕУ, аналітик ПЦПІ Єгор Киян. За його словами, щоб емісія не нашкодила економіці, гроші потрібно інвестувати в конкретні програми, які дозволять форсувати темпи виробництва, розвиватимуть експорт. Водночас обсяг емісії не повинен бути більше 100 млрд грн.
"Якщо емісія відбувається під конкретні програми, в цьому немає нічого поганого. Але у нас немає ефективних програм. У нас програма Кабміну не затверджена, навіть немає планів розвитку під час пандемії. Якщо емісія йде на латання бюджетних дірок, на адміністративні витрати, це тільки зашкодить. Зараз емісію вкрай небажано робити. Це примітивний і найпростіший спосіб наповнити економіку", – говорить аналітик.
Водночас Киян упевнений, що Україні потрібно вступити в діалог про можливість реструктуризації вже існуючих зовнішніх боргів, навести лад у витратах і знайти баланс між інтересами фінансово-промислових груп, зовнішніх кредиторів і суспільства.
Без конкретного плану і чітких програм емісія може перетворитися на небезпечний інструмент, який ударить по гаманцях і заощадженнях кожного українця. І якщо гроші не інвестуватимуть у медицину й економіку, надруковані гроші тільки нашкодять країні.
