“Цей рушник має понад 100 років. Але цінний він не тільки тому. Його вишила моя бабця, будучи юною дівчиною. От саме на ньому і вчилася. Це її найперша робота”, — простягує руку до рушника на стіні Тетяна Каганець, завідувачка клубом у селі Лубня на Великоберезнянщині
Поруч — десятки інших рушників, килимів, одягу, предмети побуту. Тут можна побачити плетений з лози шкільний портфель та табель успішності 1920 року. Жінка уже понад 10 років збирає докупи те, що сьогодні ми називаємо самобутньою культурою, історією, національною пам’яттю. Та відвідувачі у музеї — рідкісні гості. Однак, даний об’єкт в Ужанській долині, нарівні з іншими, вартий уваги як внутрішніх, так і зовнішніх туристів. Можливістю популяризувати цю та іншу атракцію Ужанщини стало створення маршрутів з аудіогідами “Пізнай Ужанську долину”. Даний проект реалізовує громадська організація «Щасливі діти» у партнерстві з ГО «Асоціація фахівців туристичного супроводу Закарпаття» за підтримки Українського культурного фонду та Закарпатської ОДА.
“Наразі екскурсоводи працюють над розробкою маршрутів. Кожен з них команда тестує самостійно. Це дає змогу випробувати маршрут, доопрацювати його, звернути увагу на речі та обставини, які не видно дистанційно, та виставити координати для внесення їх на платформу мобільного додатку. Взагалі, такі поїздки дають можливість поспілкуватися як з представниками влади, власниками різних локацій, так і місцевими жителями. Це дає змогу зробити проєкт, завдяки новим партнерствам, максимально корисним для споживача”, — повідомила керівниця проєкту Людмила Сюзева.
Тож малочисельне село Лубня, що знаходиться на відстані 42 км від Ужгорода та на самому кордоні із Польщею, стало однією з точок у так званій тестовій експедиції команди проєкту. Почали з маршруту Юрія Яновського «Містика гір та шепіт старовинних церков». Це — один із десяти маршрутів для самостійних подорожей, що в часи карантину через поширення коронавірусної інфекції є надзвичайно актуальним. При цьому людина самостійно обирає, що їй більше довподоби: пересуватися пішки, на велосипеді чи автомобілі.
На думку екскурсовода, у населених пунктах Ужанської долини туризм практично не розвивався, тому цивілізація не знищила залишки первинної краси та духовності. А це якраз — велика перевага та магніт для туристів. Головне — надати їм відповідну інформацію.
“Ця екскурсія є пропозицією побачити незвичайне. Те, що в інших місцях уже навіки втрачено, тут ще є. І воно все справжнє: чиста й не спаплюжена природа, побут старих дерев’яних будиночків, таємниці дерев’яних церков. Саме ці споруди стали основою моєї екскурсії. Усвідомлення, що це не музейні експонати, а досі функціонуючі архаїчні церкви, надихає. Вони схожі на старі книги, що написані незрозумілою мовою. Під час подорожі за моїм маршрутом ми спробуємо їх прочитати”, — зазначив Юрій Яновський.
Подорожуючи за цим маршрутом, окрім церков, можна дізнатися багато цікавого. Наприклад, побувати на місці падіння метеориту. Сталося це 9 червня 1866 року на околицях села Княгиня. Цей метеорит визнано найбільшим в Європі за всю історію наукових досліджень. Його велетенський уламок й нині зберігається у Віденському природничо-історичному музеї.
Щодо гастрономічних точок цього маршруту, то варто відзначити кав’ярню Gallia, у якій місцева кондитерка Галина Репарюк пропонує відвідувачам неймовірно смачний, легкий, яфиново-горіховий торт «Ужанська долина».
Як уже зазначалося раніше, дана ініціатива пропонує пізнавати історичні, природні, архітектурні, культурні та гастрономічні родзинки Ужанської долини. 10 маршрутів для самостійних подорожей будуть художньо відтворені у сувенірному наборі листівок «Пізнай Ужанську долину» та в аудіогідах на платформі міжнародного мобільного додатку izi.travel. За кожним маршрутом буде видано фотоальбом, світлини до яких готує відомий фотограф Сергій Гудак. Крім того, в рамках проєкту для посилення промоції регіону буде відзнято відеоролик, повідомили у пресслужбі ГО “Щасливі діти”.
