Кадри з рідкісним савцем в карпатському лісі опублікували на сторінці Ужанського національного природного парку
Доволі рідкісну єнотовидну собаку помітив в лісі місцевий житель-природолюб та повідомив службі охорони парку, які врятували тварину від зубів розлючених псів.
Можливо, можна було б і тішитись, що така, безумовно красива і мила з виду тварина поповнила список нашої фауни, але ж хто може передбачити наслідки подальшого розселення її в наших краях?
Єнот уссурійський, або єнотоподібний собака (Nyctereutes procyonoides (Gray, 1834), ще Мангут або танукір — хижак з родини Псових (Canidae). За характерну «єнотську маску» його плутають з Ракуном звичайним, або єнотом-полоскуном (Procyon lotor) ? з іншої родини Ракунові (Procyonidae), або єнотові. Природній ареал поширення – Уссурійський край, тому й отримав таку видову назву. В Україну завезений ще в радянський період в першій половині ХХ ст. для мисливського розведення. Поява цього виду серед європейської теріофауни — негативний приклад непродуманого втручання людини в природу ? ніби з добрими намірами, так би мовити для збагачення аборигенної мисливської фауни. Невибаглива і дуже кмітлива тварина дуже швидко розселилась по європейських країнах і стала сильним конкурентом аборигенними видами хижих ссавців.
Сьогодні єнотовидна собака включена до офіційного переліку інвазійних видів в Європейському Союзі. В суворих умовах Уссурійського краю ця тварина на зиму впадає у сплячку, у нас же може активно жити круглий рік, окрім коротких періодів зими під час лютих морозів. Проживає переважно в норах, або робить лігво з сухих гілок і трав десь у чагарниках, часто заселяючи покинуті борсучі або лисячі нори, тим витісняє їх з улюблених місць. Харчується всім, що може знайти і вполювати.
