Богдан Ходанич, Сергій Тягій та Іван Гутай стали на захист Вітчизни у перші дні збройної агресії росії проти України. Повернулися додому на щиті – загинули 11 травня 2023 року під час виконання військового обов’язку
Віддати шану захисникам на площу Народну прийшли багато ужгородців, військових-побратимів загиблих, рідні, друзі, колеги, представники влади – міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, секретар міської ради Ігор Чорній, голова Перечинської територіальної громади Іван Погоріляк, заступник начальника Ужгородської РВА Радіон Кіштулинець, депутати Ужгородської міської ради.
Богдан Антонович Ходанич народився 30 березня 1970 року в Ужгороді. У 1992-му закінчив математичний факультет УжДУ за спеціальністю «Прикладна математика». Продовжив навчатися і вже в 1999 році здобув спеціальність «Економіка та управління бізнесом» в МАУП. Із 1992-го почав трудову діяльність в «Укрексімбанку», де згодом обійняв посаду начальника відділу й пропрацював у цій установі майже 31 рік.
У 2019-му Богдан Ходанич взяв участь у зборах резервістів ТРО Закарпатської області. А 24 лютого 2022 року пішов добровольцем, щоб захистити український народ від російських загарбників, служив у 68-му батальйоні другої роти другого взводу першого відділення сил ТРО. Був стрільцем 1-го стрілецького відділення.
Богдан Антонович за життя любив подорожувати, походи в гори. Усі місцеві хребти та полонини були знайомі йому. Своє військове життя воїн називав «екскурсією» Україною.
У захисника залишилася мама, дружина, з якою прожив 28 років, а також донька.
Сергій Васильович Тягій народився 15 січня 1979 року у Феодосії (Крим) у родині військових.
Майже з двох років жив у селищі Підгородня Первомайського району Миколаївської області. Відмінно навчався у місцевій школі, яку закінчив у 1996 році, мав чимало друзів.
Згодом отримав військову освіту в Одеському інституті сухопутних військ, до 2005 року гідно служив у лавах Збройних Сил України.
Із 2000 року жив і працював в Ужгороді. Не цурався жодної роботи, любив технічні новинки та вчився застосовувати їх у повсякденному житті.
У 2006 році одружився. Був коханим чоловіком, люблячим батьком сина та донечки.
Відповідальний, цілеспрямований, вірний сім’ї і товариській дружбі, оптиміст, ставився до людей із повагою, був завжди готовий допомогти. Сергія поважали друзі, знайомі й співробітники.
25 лютого 2022 року вступив до лав ТРО 101 бригади 68 батальйону – спочатку як командир взводу, оскільки вже мав звання старшого лейтенанта, а згодом став командиром (капітаном) 2-ї стрілецької роти. Захищав Україну на різних напрямках.
У Героя залишилась дружина, двоє дітей, батьки.
Іван Іванович Гутай народився 25 грудня 1990 року в Ужгороді. Навчався у місцевій школі №15, після закінчення 9-го класу вступив у професійно-технічне училище №20, отримав фах продавця-консультанта. Проходив строкову військову службу в українській армії.
У 2015 році пішов добровольцем захищати Україну у зону проведення АТО, брав участь у зборах резервістів, завжди відточував військову майстерність.
Завжди веселий та позитивний, людяний, хоробрий і чесний, мотивував якісно виконувати роботу, постійно навчаючись, ставлячи чесність та справедливість за основні цінності у відносинах серед побратимів, – кажуть про загиблого друзі.
В Івана Гутая залишилися батьки та наречена.
Велелюдна скорботна хода пройшла центральними вулицями міста до Пагорба Слави – там Героїв поховали з усіма військовими почестями.
Вічна пам’ять і слава нашим захисникам.
Герої не вмирають – вони вічно живуть у наших серцях!
