Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт, яким пропонує змінити підхід до формування прожиткового мінімуму, соціальних виплат та грошових платежів. Зокрема, іншою буде сама методологія розрахунків
Відповідний проєкт постанови ухвалили під час засідання уряду 27 січня, зазначає 24 канал.
Що пропонує цей документ
- З 1 січня 2022 року удосконалити методологію формування прожиткового мінімуму.
- Вартість непродовольчих товарів і послуг пропонуютьвизначати структурним методом, враховуючи співвідношення вартості наборів продуктів і непродовольчих товарів і послуг у структурі прожиткового мінімуму. Їхня питома вага у структурі прожиткового мінімуму становить 50 на 50%.
- Змінити розрахункову величину прожиткового мінімуму до виплат, які є неосновними доходами громадянами (підвищення, доплати та надбавки), на базову величину для соціальних виплат на дітей та базову величину для соціальних виплат населенню, які переглядають 2 рази у рік.
- Визначити єдині підходи до розрахунку надбавок, підвищеньта інших виплат із забезпеченням їх щорічного (не менше 2 рази на рік) підвищення;
- Для розрахункуштрафних санкцій та адміністративних стягнень використовувати базову величину для грошових платежів і стягнень. Для розрахунку розмірів плати за надання адміністративних послуг пропонують брати до уваги базову величину для адміністративних зборів.
Чому потрібно вносити зміни
- У пояснювальній записці до проєкту йдеться про те, що базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії, є прожитковий мінімум.
- Наразі він у понад 2 рази перевищує законодавчо встановлений рівень.
- До величини прожиткового мінімуму прив'язані понад 150 різноманітних видів виплат.А це має значний вплив при плануванні видатків бюджетів усіх рівнів.
- Водночас частина з цих виплат не має жодного стосунку до прожиткового мінімуму як критерію бідності (наприклад, штрафи, грошові стягнення за адміністративні, кримінальні та інші порушення).
- Тобто будь-яке збільшення прожиткового мінімуму призводить до автоматичного перерахунку значної кількості виплат та необхідності вишукання додаткових видатків бюджетів усіх рівнів.