Від малого до великого, всі українці знають, що обов’язковим атрибутом світлого свята Великодня є писанки. Різнокольорові, декоровані певними символами яйця несуть до церкви, а після закінчення нічної служби вживають їх у їжу. На додаток, сьогодні в будинках України можна побачити й дерев’яні писанки, які створюють атмосферу старовини. Але насправді ці атрибути мають досить багату історію. З ними пов’язано безліч традицій, звичаїв та обрядів. Тож звернімо увагу на глибокий зміст писанкарства та станемо ближчими до української культури.
Історія виникнення писанкарства
Чому саме яйце стало своєрідним «посередником» між всесвітом та людиною? Споконвіку всесвіт в уявленні людей мав вигляд величезного Світового Яйця. А курка стала тим самим Божественним птахом, який його зародив. Хоч куряче яєчко виглядає неживим, із нього в результаті з’являється жива істота. Тому воно символізує переродження, воскресіння й зародження життя.
Сьогодні для розмальовування використовують яйця різних видів домашньої птиці. Але народні традиції говорять, що магічну та цілющу дію можуть мати лише запліднені яєчка молодих курочок. Причому запліднення мало відбутись виключно у перший весняний місяць.
Писанки існували ще в далекому минулому – в часи язичницького культу. Тоді вони були одним із ключових атрибутів різних ритуалів і обрядів. Їх одягали на шию хворим людям для скорішого одужання. При поселенні в нове житло над дверима вішали амулети, куди вміщували колоски пшениці та крашанки. До слова, крашанками називали вироби, пофарбовані лише в один колір (переважно, в червоний).
В часи до прийняття християнства писанку носили біля себе як оберіг. Для цього керамічні розмальовані яйця заповнювали кульками. При струшуванні ці кульки стукалися одна об одну, і вважалось, що цей звук відганяє злих духів. Такі обереги археологи знаходили у Києві та Новгороді, які тоді вважались центрами писанкарства.
Наші далекі предки приписували писанкам величезну магічну силу. Тому й застосовували їх у різноманітних цілях задля отримання користі. Щоб врожай був багатим, розмальовані яєчка закопували під землю. Також ці атрибути розкладали у могили дорослих та дітей. А закохані пари таким чином розповідали один одному про свої глибокі почуття.
Розфарбувати яйце так, щоб воно виконувало свою функцію та стало справжнім оберегом, непросте завдання. До цього процесу ставились з усією серйозністю. Перед тим, як братися до малювання, потрібно було правильно помолитись, а також обрати ідеальний час. Окрім того, людина мала чітко розбиратись у зображених символах та кольорах, і врахувати те, для якої цілі буде використано писанку.
Способи та техніки розфарбовування
Великодні яйця розділяли на декілька видів, залежно від того, яким саме способом вони були розмальовані:
- Писанки. Містили символічні візерунки, тому володіли магічною силою.
- Мальованки. Прикрашені авторськими, часто художніми малюнками (квітами, фруктами, пейзажами).
- Крашанки. Зафарбовані лише в один колір. В якості барвників наші пращури застосовували відвари трав чи цибулі.
- Крапанки. Оформлені цятками різного діаметра та кольорів.
- Дряпанки. Мали однотонну шкарлупу, на якій за допомогою металевого вістря видряпували візерунок.
- Сламенки. Різновид великоднього витвору, на який приклеювали солом’яний орнамент.
Розфарбовування писанок – дуже цікавий та водночас скрупульозний процес. Найпопулярнішою була техніка, при якій в спеціальний пристрій, схожий на перо для письма, наливали розтоплений віск. Писальцем малювали певний орнамент, а потім занурювали яєчко у фарбу. Якщо писанка мала лише один колір, на цьому процес закінчувався. Якщо ж планувались візерунки інших відтінків, певні місця знову покривалися воском. Далі яйця занурювали у фарбу іншого кольору. Після того, як на шкарлупу було нанесено всі лінії та фігури, його нагрівали, щоб віск розтопився, а фарба при цьому залишилась.
Кожному елементу, який застосовувався для створення писанок, приділялась особлива увага. Наприклад, віск використовувався чистий, бджолиний, а барвники – тільки натуральні, рослинні. Навіть до води, якою розбавлялись фарби, висувались певні вимоги. Її набирали потайки до настання зорі у семи джерелах, а називали таку воду «німою». Саме яйце, задля збереження магічних властивостей, мало бути живим. Тобто видаляти вміст можна було лиш тоді, коли робота над орнаментом завершена.
Мотиви орнаментів
В більшості технік розписані яєчка мають симетричний поділ на декілька частин. Розділені навпіл атрибути є символом двох світів, на три частини – трьох небесних сфер, на чотири – чотирьох сторін світу. Але окремий, і чи не найзагадковіший об’єкт цікавості етнографів – це орнаменти, зображені на яйцях. Кожен елемент, штрих та колірне рішення несуть своє важливе значення. Від них залежало те, яку силу матиме писанка та з якою ціллю її варто використати.
Серед всіх елементів, зображуваних на яєчках, найпопулярнішими були:
- трикутники – уособлення Божої трійці;
- дерева – молодість та здоров’я, продовження роду;
- хрести – ознака чотирьох сторін світу чи чотирьох стихій (вода, повітря, земля й вогонь);
- сонце – захист від хвороб та лиха;
- крапки – сльози Божої матері;
- риба – символ християнства;
- півні та інші птахи – родючість землі, достаток;
- стрічки – нестримність життя;
- зірки – кохання.
Для наших пращурів величезне значення мав культ сонця, адже від Дажбога залежало дуже багато. Люди мали до небесного світила повагу, але разом з тим боялись його величі. Саме тому, чи не найпоширенішими у писанкарстві були пов’язані із сонячною силою знаки. Одним із таких древніх зображень є «тригвер». Він має вигляд трьох променів, які починаються в одній точці, та закручених баранячих рогів.
Якими кольорами прикрашали писанки
Особливе місце у мистецтві писанкарства займають кольори. Іноді вони розповідають про зовсім протилежні сфери життя, що незрозуміло для сучасної людини. Але наші предки чітко знали, як саме «читати» ці поєднання відтінків та який глибокий зміст вкладається в них у такому випадку. Це дуже цікаво, тому ще досі тлумачення символів та комбінацій фарб на писанках – предмет досліджень істориків.
Отож, сенс кольорів такий:
- Чорний. Символізує землю та зв’язок із нею. Тому використовували чорну фарбу, сподіваючись на родючість та хороший врожай, а також для вшанування предків.
- Червоний. Забарвлення крові, життєвої сили, любові та надії. Ним найчастіше фарбували крашанки на Великдень, адже червоний позначав кров Христа.
- Білий. Істинне відображення чистоти. Його присутність сповіщала про прагнення до сімейного щастя, успіху та високого рівня духовності.
- Жовтий. Кольором сонця та зерна просили про велике щастя та повний достаток.
- Блакитний. Значення блакитного – це уособлення неба, а також повітря та води – основ життя кожної істоти.
- Коричневий. Символ багатства землі та тих дарів, які вона може дати людині.
- Зелений. Відтінок пробудження природи та її оновлення, весни й родючості.
Цікавим є той факт, що за кольором можна було визначити походження крашанки. Жителі різних місцевостей мали свої вподобання на цей рахунок. Наприклад, червоний був улюбленцем майстрів Волині, Поділля та Полісся. Гуцули малювали білим та жовтим на червоному фоні, а бойки застосовували лише два відтінки для прикрашання одного яйця.
Бажаючи принести добро чи допомогти, крашанки дарували один одному. І в таких випадках колір теж грав дуже важливу роль. Вироби світлих кольорів призначались для дітей, а молодим хлопцям та дівчатам діставались витвори у яскравих, радісних відтінках.
Для декорування писанок в давні часи використовували саморобні натуральні фарби. Для їх виготовлення брали квіти, трави, кору дерев, плоди. Звісно, такі фарби були не надто яскравими та стійкими. Сьогодні ж для розфарбовування яєць наявний величезний вибір синтетичних фарб. Такі сучасні технології значно полегшують роботу писанкарям.
Духовне значення писанкарства для сучасних людей
Українська писанка – це символ, який зараз об’єднує воєдино всі частини нашої країни. І роль її є глибинною, адже сама ідея цього атрибута та зображення на ньому – не просто вигадка. Сюжети малюнків та комбінації кольорів розповідають нам про сутність всесвіту, про ідею будови нашого світу, а також відображають духовні цінності українського народу.
В деяких містах та містечках України існують музеї, які повністю присвячені писанкарству, або ж просто мають унікальні колекції стародавніх писанок. Наприклад, в Коломиї Івано-Франківської області знаходиться найбільше у світі розмальоване яйце. Його висота складає 13,5 метрів, а діаметр – 10 м. Окрім того, в музеї «Писанка», де розміщений цей експонат, можна поринути в історію писанкарства та заглибитись у духовну сутність українського народу.
Уваги варта також колекція Харківського історичного музею. Там ви можете познайомитись ближче із слобожанськими писанкарями та дізнатись про те, які техніки малювання вони застосовували у своїй творчості. Цікавість викликає той факт, що слобожанські вироби не містять зображень хрестів. А це говорить про давнє походження цього атрибуту – ще до часів виникнення християнства.
Писанки та їх символіка – неймовірно різноманітна та захоплива галузь. Вже багато років вона вивчається етнографами та істориками, але ще досі приховує в собі багато цікавого. Українці повинні пам’ятати історію та відроджувати традиції своїх предків, адже в цьому і проявляється наша єдність, самобутність та незрівнянність.