Держава фінансує лише 12% загальних витрат на лікарські засоби. Це найнижчий показник серед деяких країн у Східній Європі, де він у середньому складає близько 70%
Такі дані нового дослідження "Витрати на охорону здоров'я і доступ до лікування", яке провели експерти Київської школи економіки та компанії IQVIA за ініціативи Американської торговельної палати в Україні та Асоціації виробників інноваційних ліків, пише 24 канал.
Закупівля ліків в Україні
На інноваційне лікування в Україні держава витрачає 17% видатків Державного бюджету, виділених на закупівлю лікарських засобів, що є найменшим показником серед референтних країн, де такі витрати складають у середньому 60%.
При цьому Україна витрачала 35% виділених коштів на некатегоризовані лікарські засоби (БАДи, вітаміни, традиційні та рослинні препарати) та на ліки без доведеної ефективності, що суттєво більше, ніж в референтних країнах. Також в Україні відсутні правила регулювання ціни на генерики, на які виділялося 48% від загальних коштів на лікарські засоби.
"Крім того, що в Україні обсяг видатків Державного бюджету, які виділено на закупівлю ліків значно менший у порівнянні з сусідніми країнами, виділені кошти використовуються неефективно, що негативно впливає на загальний рівень системи охорони здоров’я в Україні," – зазначив Андрій Ковальов, керівник консалтингових проєктів Київської школи економіки.
Доступність інноваційного лікування має прямий вплив на загальний рівень здоров’я населення – про це свідчить досвід сусідніх країн. Вільний доступ до сучасних та ефективних ліків може покращити основні показники якості функціонування системи охорони здоров’я, які в Україні є найнижчими у порівнянні з референтними країнами.
За даними Світового банку, середня тривалість життя українських чоловіків складає 67 років, тоді як в Польщі – 74 роки. А рівень смертності дітей до 1 року в Україні найвищий серед країн Східної Європи – 7,5 на 1000 новонароджених.
Раціональне використання бюджету на закупівлю ліків
Фінансування доступу до інноваційного лікування можливо забезпечити в межах наявного бюджету через перерозподіл витрат згідно із запропонованими в дослідженні рекомендаціями.
"Проведене дослідження – це перелік ефективних інструментів для відповідальних органів державної влади, який допоможе розширити доступ до якісного інноваційного лікування для пацієнтів. Експерти компаній-членів Палати готові надати професійну підтримку, щоб необхідні зміни запрацювали в Україні якнайшвидше,"– додав Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати в Україні.
За результатами дослідження було також встановлено, що в порівнянні з Чехією, Угорщиною, Латвією, Польщею та Словаччиною, в Україні витрати на охорону здоров’я найменші. Цей показник складає до 3,6% ВВП, в той час, як у Латвії – від 5,9%, а в Чехії – 7,5%.
Згідно з даними за 2019 рік, в Україні державні витрати на лікарські засоби на одну людину склали 9 євро, в той час, як у Польщі – 115 євро, а в Словаччині – 243 євро.
"Усі зацікавлені сторони повинні вжити низку заходів, щоб ситуація з доступом до якісного інноваційного лікування у нашій країні покращилася. Досвід референтних країн показує, які кроки потрібно вжити, і головне, як це впливає на основні показники системи охорони здоров’я. Оскільки інвестиції в здоров’я мають прямий вплив на подальший розвиток держави та на її економічний добробут," – зазначив Віталій Гордієнко, Голова ради директорів Асоціації виробників інноваційних ліків (АПРаД)
Україна щороку може заощаджувати до 40% витрат, передбачених Державним бюджетом на лікарські засоби – це близько 4,3 мільярда відповідної статті витрат Державного бюджету 2020 року, виділених на лікарські засоби. Зробити це можна завдяки комплексу інструментів, які слід запровадити на рівні держави: ввести політику ціноутворення на генерики, широке використання угод керованого доступу та контроль за призначеннями лікарських засобів. Також важливо повноцінно запровадити оцінку медичних технологій, процедуру співоплати та зовнішнє цінове реферування.
