Сьогодні, у день церковного свята на честь Архистратига Михаїла, у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту, у Шелестівській церкві відбулася Божественна літургія та панахида за загиблими Воїнами сьогодення, які полягли у боротьбі за незалежність та суверенітет України
Відтак у музеї відбулося відкриття фотовиставки «Життя храму..», присвяченої 245-й річниці з дня побудови церкви Архангела Михаїла з с. Шелестово (нині частина Кольчина) Мукачівського району. На фото - історія із життя церкви, яка була побудована у 1777 році та задля збереження її переміщали двічі.
За словами директора музею Василя Коцана, спочатку споруду перенесли у 1928 році у Мукачево, а згодом, усередині 70-х років – в Ужгородський скансен. Саме тоді, тут формувалася експозиція Закарпатського музею народної архітектури і побуту і спеціальна комісія схвалила перенесення храму в обласний центр. Оскільки церква була без внутрішнього начиння, тож фахівці розпочали збір інвентаря, зокрема й унікального іконостасу, який був привезений також із с. Колочава Міжгірського району. Усі необхідні роботи були завершені у 1979 році. Останні реставраційні роботи проведені 2008 -2009 рр. і саме із цього періоду церква є діючою – тут проводяться богослужіння та церковні обряди. Нині церква має своїх прихожан і настоятеля – отця Ярослава Данко.
До експозиції «Шелестівської церкви» входить дзвіниця, побудована із дерева, дзвони, капличка та основна будівля. Церква є пам’яткою національного значення та відноситься до класичного лемківського стилю народної школи зодчества і є єдиною церквою, побудованою з такою характеристикою на території Закарпаття.
Метою виставки стало бажання познайомити із історією храму. Тут представлені унікальні світлини початку ХХ ст. та мукачівського періоду храму, зроблені іноземними фотографами-дослідниками нашого краю. Церква – джерело постійного дослідження, адже тут зберігаються ікони, датовані 16-17 століттями.
Серед запрошених на заходах: заступник голови Закарпатської облради Андріана Сушко, священники, працівники та відвідувачі музею. Андріана Антонівна подякувала директору музею та настоятелю храму, які дбайливо бережуть духовну перлину краю та дбають, щоб про її історію та історію закарпатської церковної архітектури дізнавалося якомога більше людей.
