Успіння Богородиці – останнє двонадесяте свято церковного року
28 серпня православні християні святкують велике свято Успіння Божої Матері, коли Божа Матір відійшла на Небо до свого Сина Ісуса Христа.
Крім того, 28 серпня – день завершення Успенського посту та завершення церковного календарного року.
Успіння Богородиці – останнє двонадесяте свято церковного року.
У вересні починається новий церковний рік (від 14 вересня за нашим стилем). Перше велике свято – Різдво Богородиці (21 вересня).
Свято ще називають "Богородична Пасха", тому, що Успіння Богородиці для вірян не менш важливе, ніж Пасха Ісуса Христа.
Успіння – символ перемоги життя над смертю, символ праведного завершення життєвого шляху.
Історія свята Успіння. Як жила Богородиця
Після хресної смерті Ісуса Христа Бородиця прожила ще 22 роки. За заповітом Христа її доглядав апостол Іоанн, який забрав її у свій дім та піклувався до останнього дня. Діва Марія стала для апостолів духовною Мамою. Вони разом молилися, слухалися Її порад. Християнство ширилося світом, до Богородиці у Гетсиманію приїжджали віряни звідусіль, аби послухати і побачити Маму Самого Христа.
У Єрусалимі Марія понад усе любила ходити по Віа Делороса, якою пройшов останній свій життєвий шлях Її син Ісус Христос.
Богородиця постійно просила у молитві, щоб Син забрав її до себе на небо. І ось, через 22 роки сліз та молитов, на Елеонській горі з’явився перед нею Архангел Гавриїл і сказав, що через три дні Син забере її до Себе.
Марія почала готуватися до цієї події. Вона хотіла побачити усіх апостолів, і дивним чином встигли приїхати до Єрусалима усі, крім Фоми. Богородиця втішила апостолів, пообіцяла не залишати їх, а разом з ними – всіх християн, і благословила кожного.
Під час її смерті надзвичайним сяйвом засяяла уся кімната Діви Марії. Сам Господь Ісус Христос із ангелами прийшов за Нею і прийняв Її чисту душу.
Історія свята Успіння. День поховання Богородиці
Апостоли поховали Богородицю у Гетсиманському саду, в печері, де до того були поховані її батьки і чоловік – Йосиф. Того дня відбувалися різні дива – сліпі прозрівали, хвороби виліковувалися, навіть вороги християн ставали на бік віри Христової!
Але були і провокації диявола. Під час поховання один священник на ім’я Афоній підбіг до гробу Богородиці, щоб перевернути його. Тієї ж миті Ангел відрубав Афонію обидві руки! Від страху та болю Афоній вмить покаявся, почав плакати і благати. Апостол Петро тут же зцілив його – руки знову приросли до тіла.
Історія свята Успіння. Воскресіння Богородиці
Через три дні після Успіння до Єрусалиму нарешті приїхав апостол Фома. Разом з іншими учнями він пішов до гробу Богородиці, аби вклонитися Божій Мамі. Відвалили каміння і побачили, що печера порожня. Довго молилися апостоли, і ввечері після молитви Матір Божа з’явилася перед апостолами у сяйві слави і сказала: "Радійте! Я з вами во всі дні! І завжди буду вашою молитовницею!"
Саме тому свято називається "Успіння": Богородиця померла тихо, немов заснула, а її тіло, як і тіло Христа, через три дні зникло, а Богородиця воскресла і повернулася на Небо, до свого Сина.
Зараз у Гетсиманському саду на тому місці є храм-печера Успіння Пресвятої Богородиці. Як і у храмі Гроба Господнього, тут теж є кувуклія, в середині якої – кам’яна лава, де було тіло Божої Матері. На свято Успіння тут - неймовірна кількість людей. Є і свої традиції. Віряни запалюють свічки і кладуть їх на сходах у печеру-гроб так, щоб свічки сформували ковдру, яка сяє, або яскравий шлях Богородиці на Небо.
Символізм Успіння
Успіння – це засинання, тиха смерть після якої було воскресіння. У календарі церковних свят тільки два свята з такою назвою Успіння Богородиці та Успіння Праведної Анни (мами Богородиці).
Успіння – завершене коло, у якому зібрана уся суть віри. Це – скорочена молитва "Символ віри."
Успіння – символ православної віри, у якому сум та радість завжди разом. Свято Успіння радісне, бо каже, що відтоді в нас є ходатай перед Господом – Божа Матір. Свято Успіння сумне, бо йдеться про смерть Божої Матері, що дає нам час замислитися над своїм життям і спасінням. Щоб, не вагаючись, швидше каятися у своїх гріхах, аби мати право на своє особисте воскресіння, і бути разом з Хрестом та Його мамою – Богородицею.
Що можна і не можна робити на Успіння
На Успіння Богородиці бажано зранку прийти на церковне богослужіння, помолитися Богу, подякувати Богородиці.
Колір цього свята – блакитний, який називають "Богородичний".
На Успіння Богородиці бажано не працювати, а провести день у тиші, спокої серця і думок.
Не можна сваритися, коїти поганих вчинків.
Бажано не починати нових справ, бо святкові дні – для Господа, а не для роботи, і праця у святкові дні вважається неблагословенною.
Молитва іконі "Успіння Пресвятої Богородиці"
О, Діво Маріє, Мати наша, Отець Небесний зробив Тебе Храмом та інструментом Святого Духа, щоб, прийнявши від Тебе плоть, Предвічне Слово увійшло в світ і оселилося з нами.
Ти, о Мати, завжди була для нас тією провідною зіркою, яка веде до дому Отця. Як колись в Кані Галилейській Ти говорила до наших праотців, так і нині Ти звертаєшся до нас зі словами: "Зробіть все, що Він вам скаже" (Ін.2,5). Божий Притулок грішників, будь Господньою поміччю нам, недосконалим і немічним, Своїм Небесним Покровом бережи нас від зла, яке нам постійно загрожує. Скорботним втіха, як Мати, поможи нам, коли в нас вичерпується надія і сили для доброго християнського життя. Разом з нами випроси у Сина Свого хворим зцілення та благодать здоров'я душі і тіла для всіх слабких і страждаючих.
Господньою ласкою і премудрістю дітей навчи любові до Бога і людей, до Святої Церкви і до нашої дорогої Батьківщини. Випроси їм у Христа Спасителя любов батьків і вихователів. Зміцни наші родини, щоб вони були сильні Богом.
Сьогодні ми ввіряємо себе Твому Небесному заступництву, тому що спокон віку ніхто не чув, щоб хтось із прибігаючих до Тебе, прохаючих у Тебе Божої допомоги, був Тобою, а відтак - Господом, покинутий (молитва св. Бернарда).
Віддаємо під Твій Божий Покров, о Маріє, нашу єпархію і всі громади на її території, щоб вони користувались належною свободою віросповідання. Нехай храми наповнюються правдивим служінням і прославленням Бога, а віруючі - з натхненням і радістю приступають до Слова Божого і Святих Таїнств.
Молитвами нашими до Господа в скорботах не погорди, о, Володарко наша, Заступнице наша, Пресвята Богородице. Амінь.
