23 січня в православному календарі — день пам’яті святителя Григорія Ніського та вшанування Пратулинських мучеників
Яке сьогодні церковне свято
Греко-католицька церква вшановує пам’ять Пратулинських мучеників
Пратулинськими мучениками називають 13 греко-католицьких мирян, які проживали в селі Пратулина та були розстріляні 24 січня 1874 року царськими солдатами, так як не хотіли віддати свій храм православній церкві.
1996 року папа Іван-Павло II приєднав їх до лику блаженних. Нині село розташовується неподалік міста Біла (Польща).
Після трьох поділів Речі Посполитої Російська імперія змогла поширити свою владу на нові території: Правобережну Україну та Білорусь. Там на той час проживало багато греко-католиків, яких влада хотіла бачити православними. 1787 року видали постанову про заборону греко-католицьких храмів, а в селах та містах зачитували накази, щоб греко-католики переходили в православ’я. За це обіцяли чималу фінансову допомогу. 1794 року імператрицею Катериною II було ліквідовано чимало греко-католицьких церков в Правобережній Україні. Після Листопадового повстання (1830-1831 роки) почалися жорстокі акції, які передбачали силовий перехід в православ’я.
1839 року ліквідували греко-католицьку структуру в Литві і Білорусі. Однак церкви греко-католиків все ще залишалися на Підляшші та Холмщині. Греко-католицьких священників силою переселяли в Галичину.
В січні 1874 року в Пратулин відправили Маркеля Попеля (галицького москвофіла, оберненого в православ’я) та віряни відмовилися віддати йому ключі від храму. Попель поскаржився в поліцію, тому в село прибув царський поліційний виконавець Катунін. Він повторив прохання віддати ключа і знову отримав відмову. Біля церкви зібралося близько 500 греко-католиків, які хотіли захистити свій храм. Їм протистояла сотня солдат. Вони отримали наказ перегрупуватися та за допомогою багнетів звільнити площу. Один з вірян, Фелікс Осип’юк, який сам колись служив в царських військах, сказав, що люди будуть захищати свою віру та “цар вповноважив вас нас убити то люди готові загинути за Бога і віру і ніхто не відступить перед смертю ні кроку”.
Солдати відкрили вогонь. При чому розстріл почався випадково: один з вояків поцілив кулею в свого побратима. На місці відразу загинуло 9 вірян, ще 4 померло потім від численних ран:
- Данило Кармаш
- Вінкентій Левонюк
- Іван Андреюк
- Констянтин Лукашук
- Максим Гаврилюк
- Михайло Ваврищук
- Лука Бойко
- Ігнатій Франчук
- Микита Грицюк
- Констянтин Бойко
- Пилип Герилюк
- Онуфрій Василюк
- Вартоломій Осип'юк
Також було поранено близько 180 осіб. Церкву переосвятили в православну та прибрали від слідів розстрілу, проте люди туди більше не ходили.
Православна церква вшановує пам’ять святителя Григорія Ніського
23 січня в православній церкві вшановують пам’ять святителя Григорія Ніського. Народившись в сім’ї, де шанували Ісуса Христа та Боже слово (його братом був Василь Великий, а сестра — преподобна Макріна), Григорій з ранніх літ вивчав релігійні тексти. Коли помер його батько, разом з усією сім’єю переїхав в Кесарію Каппадокійську. Пішов в нехристиянську церкву. Сам вивчав філософію та інші науки, а після навчання став вчителем.
Був щасливим зі своєю дружиною Феосевією, тому коли вона померла, переживав важкі часи. В смутку пішов до брата Василя в понтійський монастир і попросився стати монахом. Через певний час сам Василь попросив Григорія зайняти пост єпископа в місті Ніси. На що отримав згоду. Правитель Валент, який на той час був очільником тих земель, звинуватив Григорія в надмірних витратах фінансів та навіть хотів кинути єпископа до в’язниці. Через це Григорій втік з міста та переховувався тривалий час. Зміг повернутися до Ніси лише після смерті Валента.
Народні традиції на 23 січня
В народі 23 січня називають “Григорій-Літовказник”. Часто цього дня дивилися на погоду та прогнозували по ній, яким буде літо. Якщо на скиртах та деревах лежить іній, значить дощове та холодне. Якщо погода ясна, то і літо буде спекотним. Якщо сніжить — чекайте посушливе літо. А ще часто починалася відлига, тому селяни намагалися затримувати сніг на полях, щоб був хороший урожай. 23 січня починали перебирати зерно для майбутньої засіки. При чому намагалися все робити вручну.
Народні прикмети 23 січня
- На стовпах лежить іній — до поганої риболовлі.
- Небо безхмарне — весна прийде рано.
- Якщо дерева в інеї — чекайте скоро погожих днів.
Що не можна робити 23 січня
- 23 січня заборонялося погано думати про інших, сваритися та лихословити.
- Не пийте надто багато спиртного.
