В Україні відсутня ефективна система інформування порушників правил дорожнього руху про невчасну сплату штрафів. Які ризики це створює для громадян та яких збитків зазнає держава?
Порушники правил дорожнього руху (ПДР) заборгували майже 638 млн грн. Стосовно всіх, хто не вчасно сплатив штрафи, відкриті виконавчі провадження, але через відсутність ефективної системи їх сповіщення рівень погашення заборгованості становить лише 6%.
Детальніше у матеріалі від Економічна правда.
Між тим, водіям, проти яких відкриті виконавчі провадження, держава може в будь-який момент заблокувати банківські рахунки, заборонити виїзд за кордон або навіть конфіскувати автомобіль. З такими санкціями щомісяця стикаються близько 2 тис користувачів сервісу "Штрафи UA".
Чому тисячі людей навіть не здогадуються, що проти них відкрите виконавче провадження? Наскільки складно його закрити і скільки часу це вимагає? Що повинно зробити Міністерство юстиції, щоб держава отримала сотні мільйонів гривень від порушників ПДР?
На ці та інші запитання відповідають директор сервісу "Штрафи UA" Денис Дмитров та журналіст ЕП, який на власному досвіді переконався в неефективності взаємодії держави з водіями.
У чому проблема
Статистика свідчить про низький рівень сплати порушниками ПДР прострочених штрафів. З 336 тис відкритих відповідних виконавчих проваджень до 18 серпня закрито лише 45 тис або 13% від усіх справ з початку 2020 року.
Така статистика є наслідком складної процедури сплати заборгованостей порушниками.
"Водії, які мають смартфони з додатком для сплати штрафів ПДР, можуть дізнатися про відкриття виконавчого провадження, але це тільки інформація про наявність боргу без суми, типу штрафу, реквізитів.
Щоб дізнатися більше, потрібно шукати місцеве відділення виконавчої служби, іти в установу та шукати в базі свою справу, іти в банк для сплати, а потім відмічати погашення в інспектора", – розповідає Дмитров.
Скільки днів дається на сплату штрафу за порушення ПДР
- Штрафи за порушення ПДР, які накладають патрульні на місці, – 15 діб.
- Штрафи за порушення правил паркування, які можуть накладати інспектори з паркування і патрульні, – 30 діб.
- Штрафи за порушення ПДР, зафіксовані засобами автоматичної фіксації, – 30 діб.
Сума може бути вдвічі меншою, якщо порушник сплатив штраф протягом перших десяти днів з дати оформлення протоколу. Мова йде про штрафи, накладені за фотофіксацією, або за паркування (для автоматичних штрафів).
Під час дії карантину ця процедура ускладнилася. Більшість водіїв не користуються сервісами, а тому сплачують штрафи ПДР у відділеннях банків, які через карантин працюють з обмеженнями.
Крім того, з технічних причин або через людський чинник іноді виникають помилки. У людини виникає борг, дізнатися про наявність якого можна лише тоді, коли вже накладений арешт на карткові рахунки або застосовані інші санкції.
Які санкції накладає Державна виконавча служба до осіб, які вчасно не сплатили штраф за порушення ПДР
- Арешт банківських рахунків.
- Арешт транспортного засобу.
- Заборона на виїзд за кордон.
Як це працює: досвід автора
8 жовтня 2019 року на одній з вулиць Києва автора зупинили працівники патрульної поліції і склали постанову про адмінпорушення у сфері ПДР.
Оскільки правоохоронці не навели жодних доказів вчиненого, на їх думку, порушення ПДР, автор вирішив оскаржити санкцію в судовому порядку. Відповідна позовна заява за допомогою електронно-цифрового підпису через особистий кабінет Електронного суду була подана у встановлені законодавством строки – десять днів.
Через пів року, у березні 2020 року, автор поштою отримав письмову копію ухвали Подільського районного суду. У ній було сказано, що Вища рада правосуддя 28 лютого 2020 року скасувала створення Електронного суду, тому суд запропонував протягом десяти днів з дати винесення ухвали – 14 жовтня 2019 року – подати скаргу в письмовому вигляді.
Зрозуміло, що всі строки для оскарження минули, тому 12 березня 2020 року вказану в постанові суму, 255 грн, було сплачено. Утім, було запізно.
Наступного місяця Дарницький відділ виконавчої служби письмово повідомив автору про те, що в рамках відкритого виконавчого провадження постановами від 5 лютого 2020 року накладено арешт на його банківські рахунки в Приватбанку, "Райффайзен банку аваль", Ощадбанку та "Універсал банку". У половині з цих установ автор не мав рахунків.
Як виявилося, рахунки в згаданих банках не були заблоковані. Виконавці навіть не повідомили фінансовим установам про арешт рахунків.
У постанові про відкриття виконавчого провадження був вказаний номер мобільного телефону державного виконавця. Саме ця інформація спростила закриття провадження.
Під час розмови державний виконавець вказала точний розмір суми, яку потрібно доплатити для закриття провадження з урахуванням сплачених 255 грн. Вона також пояснила, як через Єдиний реєстр боржників знайти необхідні реквізити для сплати боргу.
Через інтернет-сервіс UAPAY 21 квітня 2020 року автор сплатив додаткові 589,38 грн. За два дні виконавець винесла постанову про закінчення провадження. Відповідна відмітка і сама постанова з'явилися в реєстрі боржників.
Цей кейс доводить, що інформування громадян про рішення суду і постанови виконавчої служби через паперову пошту неефективне і порушує фундаментальне право громадянина на юридичний захист.
