Циферблат калькулятора, панель автомобіля, світлофори, рекламні щити й комп'ютери – зараз жоден з цих пристроїв не обходиться без мініатюрних та надзвичайно економних світлодіодів
Революцію в науці зробив винахідник закарпатського походження Нік Голоняк, пише 24 канал.
Нік Голоняк народився вже в Іллінойсі, куди його батьки переїхали із Закарпаття. Хрестили сина в українській греко-католицькій церкві й назвали на честь батька Миколи, але на американський манер — Нік.
Микола-старший працював на шахті, сину теж з юних років довелось гнути спину. Якось після 30-годинної зміни хлопець вирішив, що краще він здобуватиме гроші головою, а не руками.
Так він серйозно почав цікавитися фізикою. Закінчує університет і тоді перспективного хлопця забирає до себе в аспірантуру Нобелівський лауреат Джон Бардін, який першим винайшов транзистори.
Нік хотів зайняти свою нішу. Доки більшість колег працювали над удосконаленням інфрачервоного випромінювання, українець хотів зробити його видимим і 1962 року йому це вдалося.
В його лабораторії вперше засяяло червоне світло. Переваги були очевидні: лампи здатні працювати від кількох вольт, незвичайно міцні та економні. Цей винахід називають одним із найреволюційніших.
Уже й цього було достатньо, щоб увійти в історію, але за декілька років Голоняк завершує роботу над лазерами, що могли зчитувати інформацію з носіїв не пошкоджуючи їх. Це власне й дало можливість створити CD й DVD диски.
У наші дні дослідник продовжує роботу над удосконаленням світлодіодів. У Штатах, до прикладу, вважають що за ними майбутнє, і незабаром звичайні лампи розжарення відійдуть в історію, адже світлодіодне освітлення споживатиме електроенергію на 90% менше.
За свої численні винаходи Голоняк отримував нагороди з рук президентів і від наукових товариств, та неприємною несподіванкою став 2014 рік, коли Нобелівську премію вручили японським науковцям за винахід білого світлодіода, який є всього-на-всього одним із доопрацювань світлодіодів Ніка Голоняка, створених на півстоліття раніше.
