Верховна Рада схвалила бюджет на 2021 рік. За нього проголосували 289 депутатів
Схвалення бюджету відбулося на два тижні пізніше визначених Бюджетним кодексом термінів. Але це не єдине порушення, якого уряд та депутати припустилися під час ухвалення кошторису на наступний рік, пише ВВС.
Власне, деякі із норм Бюджетного кодексу депутати змінили окремим законом безпосередньо перед ухваленням самого бюджету на 2021 рік, що затримало його розгляд на кілька годин. У попередні роки депутатам так само доводилося змінювати Податковий кодекс, аби податкова система країни "вписувалася" у доходи та видатки конкретного бюджету.
Ось кілька "нестиковок" і "больових точок" бюджету на 2021 рік, який депутати від опозиції назвали "бюджетом на квартал".
Що залишилося і що змінилося?
Незмінними залишилися припущення уряду, що наступного року українська економіка зросте на 4,6% - після приблизно 5% падіння, що очікується цього року.
Однією з найбільших змін, що відбулися у проєкті бюджету на 2021 рік між першим і другим читанням, - скорочення дефіциту бюджету з 270 млрд грн до 246,6 млрд грн.
Тепер видатки перевищуватимуть доходи на 5,5% - це на пів відсотка менше, ніж передбачалося у попередньому варіанті. Хоча це все ще суттєво більше, ніж передбачені у Бюджетному кодексі граничні 3%, навіть таке зниження дефіциту бюджету, як твердить міністр фінансів, дало можливість погодити його із головним міжнародним кредитором - МВФ. Його коштів дуже бракувало для виконання бюджету цього року, в якому дефіцит бюджету сягнув 300 млрд грн або 7,5%.
Доходи бюджету збільшили на майже 21 млрд грн. А от видатки загалом зменшили на 2,7 млрд грн, проте у загальному фонді, звідки фінансуються переважна більшість видатків бюджету, - аж на понад 11 млрд грн.
Як зменшили видатки
Левову частку скорочення дефіциту бюджету дали зміни у планах з підвищення мінімальної зарплатні.
Заплановане на 1 січня підвищення мінімалки до 6000 грн на місяць залишилося в силі, а от від липневого зростання до 6500 грн уряд відмовився і переніс його аж на грудень наступного року.
З одного боку, це зменшить надходження від податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ, яким, зокрема, фінансується і Пенсійний фонд, фінансування якого через це урізали на 8,5 млрд грн.
Проте залишить суттєві суми в обороті підприємств, які не витрачатимуть ці кошти на фонд оплати праці - для підвищення зарплат.
За ініціативи президента Зеленського уряд підвищив "мінімалку" до 5000 грн з 1 вересня 2020 року. Проте воно було не таким значним, як на початку 2021 року, коли один з основних соціальних стандартів зросте одразу на 20%.
Прожитковий мінімум у 2021 році також зросте двічі - з 1 липня до 2294 гривні, з 1 грудня - до 2393 гривні.
Звідки більші доходи
Натомість план доходів бюджету збільшили майже на 21 млрд грн, при цьому зріс як загальний, так і спеціальний фонд.
Зокрема, у спецфонді бюджету передбачений новий вид доходів - від легалізації азартних ігор, з яких уряд планує отримати майже 7,5 млрд грн. Вони будуть спрямовані на фінансування окремих проєктів у сфері охорони здоров'я, культури, розвитку аеропортної інфраструктури, соціально-економічного розвитку окремих територій.
У загальному фонді майже 9 млрд очікують від ефективнішої роботи фіскальних органів та більших податкових надходжень - 6,4 млрд грн має дати "ліквідація схем" при сплаті ПДВ і 2,4 млрд грн від імпортного мита. Ще 1 млрд грн має додатково надійти від податку на прибуток підприємств.
Утричі більше, ніж зазвичай, - 90% від прибутків, - до держбюджету мають сплатити державні компанії. Це поповнить бюджет ще на понад 4 млрд грн.
Велика приватизація, що не відбулася цього року, також запланована і на наступний, хоча у 2021 уряд хоче отримати від неї удвічі більше - 12 млрд грн.
Разом із тим, уряд не став збільшувати планові надходження від НБУ і залишив їх на рівні 33 млрд грн, хоча депутати просили збільшити їх на 12 млрд грн - до 45 млрд грн.
Медицина: видатки більші, але недостатні?
Зазвичай критикувати проєкт бюджету - справа опозиції. Але цього разу критика лунає і з середини самого уряду - від міністерства охорони здоров'я. Там кажуть, що грошей на медицину в бюджеті на 2021 рік критично недостатньо.
У МОЗ підрахували, що фінансування має бути майже удвічі більшим, аби впоратися з викликами, що залишаються з 2020 року і перейдуть у 2021. Передусім, йдеться про пандемію Covid-19 та вакцинацію від нього, яка має початися наступного року.
При цьому у наступному році вже не буде спеціального коронавірусного фонду, а відповідні видатки розподілятимуться через МОЗ, НСЗУ та місцеві бюджети.
МОЗ вимагає, аби у бюджеті на 2021 рік на фінансування медицини було виділено 296 млрд грн, проте реально виділили лише 159 млрд грн.
За Бюджетним кодексом, на медицину має йти не менше 5% ВВП. Проте міністр фінансів визнає: до законних 5% видатки на медицину зростуть лише у 2023 році. А поки що видатки доводиться балансувати із доходами.
"Бюджет збалансовано, і тут у мене немає жодного сумніву. Але мушу сказати — мене такий баланс точно не влаштовує", - твердить натомість міністр охорони здоров'я.
Він також попереджає: через низькі зарплати українських медичних працівників, а також відсутність виділених у проєкті бюджету коштів на доплати, пов'язані із коронавірусом, лікарні можуть просто опинитися без лікарів, а лікарі поїдуть за кордон. Наприклад, до Польщі, де зарплати медикам підвищили до рівня Німеччини, а також скасували обов'язкове підтвердження дипломів.
"Я не хочу нікого жахати, але в один день ми можемо просто прокинутися в країні, з якої лікарі поїдуть. Поїдуть в ті країни, в яких цінують лікаря, медичну сестру, санітарку, в країни, в яких є гідна заробітна плата", - заявив Максим Степанов.
За даними МОЗ, сьогодні середня заробітна плата лікаря становить приблизно 9000 грн, 7000 грн — у середнього медичного персоналу і 5000 грн — у молодшого медперсоналу. Проте там вважають, що справедливі заробітні плати медичних працівників повинні починатися з 23000 грн — для лікарів, з 17000 грн — для середнього медичного персоналу та з 12000 грн — для молодшого медперсоналу.
Водночас міністр фінансів твердить, що бюджет на 2021 рік таки передбачає 30% зростання зарплат медиків, але, очевидно, він має на увазі зростання окладів бюджетників завдяки підвищенню мінімалки.
Крім того, остаточний варіант бюджету передбачає, що Фонд соціального страхування для страхових виплат отримає понад 250 млн грн на виплати медикам та членам їх сімей, пов'язані з коронавірусом.
Для порівняння: у фінальній версії проєкту бюджету на законодавчу роботу Верховної Ради додали майже 138 млн грн, а на організаційно-технічне обслуговування парламенту - ще 109 млн грн.
А що з вакцинацією?
Ще одна "нестиковка" між наявними коштами та реальними потребами стосується вакцинації від Covid-19. Згідно із бюджетом на 2021 рік на неї виділено 2,6 млрд грн.
В уряді вважають, що цього цілком достатньо, аби закупити державним коштом 8 млн доз вакцини, що дозволить вакцинувати 4 млн українців із груп найбільшого ризику - медиків, правоохоронців та військових, людей похилого віку. Решту щеплень, як пояснив в інтерв'ю "Українській правді" прем'єр-міністр Денис Шмигаль, можна буде зробити на "комерційній основі".
Разом із тим, міністр охорони здоров'я Максим Степанов в день ухвалення бюджету заявив, що у групі ризику - 21 мільйон українців, і вони повинні отримати безкоштовне щеплення від коронавірусу.
Крім того, як зазначав гендиректор державного підприємства "Медичні закупівлі" Арсен Жумаділов, для формування колективного імунітету, за оцінками ВООЗ, має бути провакциновано принаймні 65% населення. А відтак, держава має забезпечити не 8 млн, а 44 млн вакцин, що коштуватиме близько 5,2 млрд грн із урахуванням усієї міжнародної допомоги на вакцинацію, яку отримає Україна.
Утім, як заявив спікер парламенту Дмитро Разумков, бюджетні видатки на боротьбу з коронавірусом можуть переглянути за підсумками першого кварталу 2021 року. А голова профільного комітету парламенту Михайло Радуцький заявив, що уряд пообіцяв повністю профінансувати безкоштовну вакцинацію від коронавірусу. Це підтвердив і міністр фінансів Сергій Марченко.
Борги зростають
Із боротьбою з коронавірусом пов'язане і ще одне порушення Бюджетного кодексу, який вимагає, аби державні гарантії не перевищували 3% від планових доходів загального фонду державного бюджету.
Зокрема, граничний обсяг гарантованого державою боргу сягне аж 7,8% ВВП або 350 млрд грн, а граничний обсяг надання у 2021 році державних гарантій становить понад 88 млрд грн (це 9,2% доходів загального фонду бюджету на 2021 рік).
"Такий вимушений тимчасовий крок спричинений необхідністю підтримки суб'єктів господарювання, особливо малих та середніх підприємств, які найбільше постраждали внаслідок запровадження карантину через поширення на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)", - пояснюють в уряді.
Проте експерти називають механізм державних гарантій квазіборгом або прихованими запозиченнями.
Загалом обсяг запозичень, якими уряд збирається покривати дефіцит бюджету, залишився майже незмінним - понад 700 млрд грн. Проте тепер уряд хоче більше запозичити на зовнішньому ринку, очевидно, очікуючи на гроші від МВФ та інших міжнародних кредиторів, які не вдалося отримати у 2020.
На цей ризик вказали у висновках до проєкту закону і у бюджетному комітеті парламенту:
"Суттєвими є ризики недоотримання державних запозичень у запланованих обсягах на прийнятних умовах у разі погіршення ситуації на міжнародних ринках капіталу, неотримання коштів міжнародних фінансових організацій і зменшення попиту на ОВДП".
Граничний обсяг державного боргу дещо скоротився - з 2,6 до 2,5 трлн грн. Водночас витрати на погашення державного боргу до другого читання зросли ще на майже 30 млрд грн. А мінфін отримав право здійснювати позапланові випуски ОВДП, хоча за Бюджетним кодексом державні запозичення не можуть перевищувати того, що визначено у бюджеті на той чи інший рік.
На безпеку - майже 6% ВВП. А на оборону?
Чи не єдина галузь, яка, здається, отримає фінансування за законом, буде безпека.
Вимога закону про те, що на неї має витрачатися не менше 5% ВВП наступного року буде навіть перевиконана. Загальні видатки на національну безпеку і оборону передбачено в обсязі майже 268 млрд грн або 5,93 % ВВП.
Водночас при підготовці проєкту бюджету на 2021 рік оглядачі звертали увагу, що вперше за останні роки фінансування міністерства оборони зменшили на 127 млн грн порівняно з попереднім роком при тому, що загальні видатки на безпеку зростають на мільярди. При цьому більшу частину отримують силові органи, а не збройні сили.
В остаточному варіанті кошторису на 2021 видатки на безпеку і оборону збільшили на 158,7 млн грн, зокрема, більше коштів отримали міністерство оборони (121,7 млн грн), а також головне управління розвідки та МВС.
Освіта - "цап-відбувайло"?
На тлі того, що надзвичайні події - анексія Криму та конфлікт на Сході, а цього року і пандемія коронавірусу - змусили законодавчо закріпити мінімально допустимі видатки на безпеку та медицину, освіта, виглядає, стала тією бюджетною галуззю, видатки на яку не в пріоритеті.
В остаточному варіанті проєкту бюджету на 2021 рік загальне фінансування освіти скоротилося на 4 млрд грн, зокрема, освітня субвенція місцевим бюджетам - на майже 3 млрд грн. Наприкінці листопада уряд на рік відтермінував запровадження мінімального окладу вчителям на рівні трьох прожиткових мінімумів.
Але виконувач обов'язків міністра освіти Сергій Шкарлет заявляв, що зарплати педагогів все одно зростуть - з 1 січня і з 1 липня. Проте як і для інших бюджетників, це зростання пов'язано із зростанням мінімальної зарплатні. Тож після січневого підвищення вчителям, очевидно, доведеться чекати наступного грудня, щоб отримати вищу зарплату. А міністр фінансів також назвав, як саме будуть підвищені зарплати освітян: вчитель-початківець отримуватиме в середньому 9511 грн замість нинішніх 7850, вчитель зістажем - 13400 грн замість нинішніх 10600 грн на місяць.
