Вчені виявили, що важливу, а, можливо, і головну роль у процесі заїкання відіграють астроцити. Уже схвалений для лікування препарат підвищує їх активність і тим самим блокує рецептори дофаміну – нейромедіатора, який надмірно активний у людей із заїканням
Суть дослідження
Дослідження за участю десяти пацієнтів показало, що астроцити – це клітини головного мозку зіркоподібної форми, саме вони відіграють важливу роль в заїканні. Це порушення мови пов'язане з високим рівнем нейромедіатора дофаміну. Щоб впоратися з даними ознаками хвороби, вчені протестували препарат Рисперидон, який націлений на дофамін.
Рисперидон зазвичай призначають для лікування шизофренії та біполярного розладу, однак його властивості вказали вченим на раніше невідомий механізм розвитку заїкання.
Деталі дослідження: 5 добровольців із заїканням приймали впродовж 6 тижнів рисперидон, інші учасники експерименту отримували плацебо. До і після експерименту візуалізацію головного мозку виконували за допомогою ПЕТ-сканування.
Результати терапії
Виявилося, що рисперидон активував астроцити в головному мозку і блокував рецептори дофаміну.
В групі рисперидону у добровольців спостерігали високий рівень поглинання глюкози.
Що означає високий рівень поглинання глюкози?
Підвищення глюкози вказувало на те, що у пацієнтів посилювалася активність астроцитів і тим самим знижувалася активність дофаміну.
Зазвичай у людей із заїканням рівень поглинання глюкози низький. Про поліпшення в мові учасників на тлі експериментального лікування в результатах не повідомляється.
Перспектива відкриття
Ймовірно, препарат якимось чином компенсує дефіцит, підвищує рівень поглинання глюкози і це найбільш видно в смугастому тілі в лівій півкулі мозку.
Перспективні результати дослідження важливі для розуміння механізму заїкання і розробки нових варіантів лікування і діагностики.
Тому вчені вирішили продовжити дослідження та вивчення властивостей рисперидону і його аналогів для лікування заїкання.
