Велетенська сонячна пляма збільшилася до 200 тисяч кілометрів і не припиняє рости
Пляма вже стала настільки велетенською, що її можна побачити з Землі навіть без спеціальної апаратури, скориставшись лише темними окулярами для спостереження за сонячним затемненням.
На поверхні сонячної плями відбуваються надзвичайно активні вибухові процеси виділення енергії (сонячні спалахи) та корональні викиди маси (КВМ). Ця потужні викиди енергії в космос можуть дістатися Землі й спричинити широкомасштабні збої в електромережаї, перешкоди радіозв'язку та навігаційним сигналам, вивести з ладу супутники та викликати посилене явище північного сяйва.
У NASA очікують, що висока сонячна активність спостерігатиметься протягом усіх вихідних 11 та 12 травня. Вони продовжують спостереження за КВМ й не виключають, що кілька спалахів можуть об'єднатися й утворити "канібальський" сонячний супершторм.
Сонячні плями – це темні ділянки на поверхні нашої зірки з аномально потужним магнітним полем, що сильніше за земне приблизно у 2,5 тисячі разів. Такі плями регулярно утворюються на поверхні Сонця, але зазвичай їх розмір не перевищує діаметр Землі. Спостереження показують, що разом з розміром сонячних плям посилюється їх магнітне поле і збільшується ризик КВМ.
Сайт спостережень за космічною погодою повідомив, що AR3664 вже досягла розмірів сонячної плями, яка викликала так звану "подію Керрінгтона" 1859 року, або Сонячний супершторм – найпотужнішу геомагнітну бурю за всю історію спостереження.
Сонячна пляма Керрінгтона відома тим, що у серпні та вересні 1859 року вона випустила серію інтенсивних сонячних спалахів та коронарних викидів маси і викликала потужні геомагнітні бурі. Внаслідок цього у всьому світі спалахували телеграфні станції, а полярне сяйво можна було спостерігати від Куби до Гаваїв.
Що відомо про наслідки сонячного супершторма 11 травня
Гігантська сонячна пляма AR3664 11 травня, о 04:39 за київським часом, випустила ще один X-спалах – найсильніший на цей час. Обсерваторія сонячної динаміки NASA зафіксувала яскравий ультрафіолетовий спалах вибуху категорії X5.8. Випромінювання спалаху викликало глибоке відключення короткохвильового радіозв'язку над Тихим океаном. Радіоаматори та моряки, можливо, помітили втрату сигналу на частотах нижче 30 МГц протягом години після піку спалаху.
