Новорічні свята — це, здавалося б, переважно позитивні емоції: очікування чогось доброго, приємна компанія, привітання та подарунки. Але невблаганна статистика свідчить, що саме на Новий рік або в наближений до нього період стається особливо багато неприємних і навіть трагічних речей. У певному сенсі це свято можна вважати навіть найгіршим днем року
Чим поганий Новий рік і які негаразди з ним пов’язані, пише Громадське.
«Святковий ефект»
Наприкінці минулого століття троє американських науковців вирішили з’ясувати, як упродовж року розподіляється смертність від захворювань серцево-судинної системи. Для свого дослідження вони взяли дані округу Лос-Анджелес.
Упродовж 12 років (з 1985 по 1996-й) саме від серцево-судинних захворювань там померло понад 222 тисячі людей. Але якщо на червень у середньому припадало 1 402 смерті й трішки більше — на інші літні місяці, то для грудня цей показник становив 1 808, а для січня — аж 1 925. Саме в ці два місяці від захворювань серцево-судинної системи помирає найбільше людей.
Цьому можна запропонувати декілька пояснень. Наприклад, грип, на який люди найчастіше хворіють саме взимку, здатний призводити до ускладнень. Можна припустити, що зимова погода менш сприятлива для хворих, ніж літня.
Зрештою, саме на кінець грудня й початок січня випадають різдвяні канікули, коли люди змінюють звичний розклад життя: вирушають у подорожі, частіше вживають алкоголь, інакше харчуються і переживають більше різноманітних емоцій. Усі ці та інші фактори можуть стати причиною додаткових смертей.
Глибше в цю проблему занурилася вже інша група американських дослідників. Вони взяли більший проміжок часу — з 1973 по 2001 рік. Їхня вибірка також була значно більшою — 53 мільйони людей, які померли з різних причин по всій території США.
На графіку смертності, який вони побудували, чітко видно, що кількість смертей «злітає» 25 грудня та 1 січня. При цьому цифри були навіть вищими, ніж теоретичні передбачення. Фактор, який теоретичні моделі не врахували, і є тим самим «святковим ефектом» («the holiday effect»).
Він спостерігався серед тих, хто помер не лише від захворювань серцево-судинної системи, а й від інших недуг також. Хоча з року в рік цей показник може помітно відрізнятися, але загалом з 1973 року він збільшувався і в деякі роки перевищував 5%.
Іншими словами, на Новий рік чи Різдво від природних причин чомусь помирало на 5% більше людей, ніж слід було очікувати.
На зимову погоду це списати не можна, оскільки «святковий ефект» не надто відрізнявся у північних і південних штатів. Так само автори відкинули кілька інших можливих пояснень.
Вони припускають, що надлишкові смерті трапляються тому, що люди напередодні свят не звертаються за медичною допомогою, а відкладають цю справу на період після свят.
Для частини людей таке зволікання стає фатальним. Упродовж чверті століття «святковий ефект» став причиною понад 42 тисяч надлишкових смертей у США.
Інші свята також мають темний бік
Є додаткові дослідження, які показують, що свята можуть асоціюватися з підвищеною смертністю.
Наприклад, у Тайвані пацієнти, які потрапили в лікарню на Китайський новий рік (святкується в січні чи лютому щонайменше впродовж чотирьох днів), мають вищі шанси померти, ніж ті, кого госпіталізували в будь-який інший час.
А у 2019 році вийшла стаття іранських дослідників, де йшлося про те, що під час Новрузу — іранського нового року — люди в лікарні мають більше шансів померти, ніж в інші дні. Це свято припадає на весняне рівнодення — 21 березня, також його можуть відзначати напередодні або ж наступного дня.
Автори дослідження пояснюють підвищену смертність на свято тим, що якість роботи лікарень у такі дні знижується. Так може тлумачитися й «ефект китайського Нового року», хоча питання і потребує глибшого дослідження.
«Ефект недотриманих обіцянок»
Є низка наукових досліджень, які доводять, що саме на Новий рік люди найчастіше накладають на себе руки. В одному з них британські вчені аналізували, як упродовж року розподілилося число самогубств у Великій Британії в період з 1997 по 2012 рік.
З’ясувалося, що найбільше самогубств приходилося на першу половину року, а найменше їх було в грудні. Крім того, число суїцидів має поденну динаміку: у понеділок їх трапляється в середньому на 20% більше, ніж у неділю.
Але для нас найцікавіше те, що саме на Новий рік кількість суїцидів була найвищою, як порівняти з будь-яким іншим днем — у середньому 17 людей накладали на себе руки. Але дивовижно й те, що на Різдво цей показник був найнижчим упродовж року — у середньому 9,2 самогубства.
У Швеції таке дослідження охопило період із 2006 по 2015 рік, щоправда, його авторів цікавив лише один місяць — з середини грудня до середини січня. Вони також зареєстрували збільшення числа самогубств на Новий рік — передусім серед чоловіків віком від 15 до 24 та від 45 до 64 років. Оскільки напередодні Нового року спостерігався невеликий спад числа суїцидів, дослідники говорять про те, що в перший день року відбуваються «накопичені» самогубства.
Кількість самогубств на Новий рік може зростати, наприклад, через надмірне вживання алкоголю або гірший доступ до психологічної допомоги в цей день. Але в обох дослідженнях згадується про «ефект недотриманих обіцянок» («broken promise effect»). Від Нового року, як і від весни, є певні позитивні очікування. Але ні весна, ні Новий рік самі собою не можуть розв'язати більшості проблем, тому деякі люди, розчаровані «недотриманими обіцянками» на початку календарного року, можуть наважитися накласти на себе руки.
На щастя, трагічна статистика Нового року зовсім не є вироком. Навпаки, ці знання мають спонукати нас до зміни поведінки — наприклад, не відкладати візит до лікаря «на потім» і бути уважнішими до людей поруч із нами.
Редакція hromadske вітає всіх читачів із Новорічними святами й бажає, щоб ефекти від них були тільки позитивними, а всі очікування на краще обов’язково справджувалися.
