В Ужгородському прес-клубі відбулася підсумкова пресконференція проєкту «Інклюзивне літературно-художнє видадння «Казки Закарпаття. Легка мова», що реалізується ГО «Центр культурних ініціатив «Фортеця Унг» за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Учасникам продемонстрували кінцевий продукт – кольорові книжки легкою мовою для тих, хто має труднощі з читанням. Тексти і малюнки до серії видань створювалися за участі людей з інтелектуальними порушеннями
Літератури для такої аудиторії в Україні є вкрай мало (путівник до музею, брошури правового характеру). Навіть законодавчо не внормована термінологія – легка/проста мова, формат легкого читання. Натомість у країнах Європи та Америки є професія «перекладач на легку мову», спеціалізовані видавництва, альтернативні версії сайтів тощо. Це перші в Україні саме художні книжки у форматі легкого читання для людей з інтелектуальними порушеннями. Таким чином проєкт сприяє включенню осіб з інвалідністю у культурно-мистецьке життя, покращує доступність творів літератури та книжок особам з інтелектуальними порушеннями, – пише Varosh.
Лариса Шувалова, керівниця проєкту, ГО «Центр культурних ініціатив «Фортеця Унг» розповіла, що робота передбачала залучення осіб з інвалідністю та покращення доступності літератури для такої аудиторії шляхом створення та поширення інноваційного продукту. «Наш проєкт – це перша спроба створення такого видання в Україні. Обов’язковою умовою була участь людей, які мають інтелектуальні порушення. Ми проводили зустрічі кілька разів на тиждень, опрацьовували тексти, обговорювали, виправляли. Всі зауваження, які нам надавали, увійшли до кінцевого продукту. Видання будуть безкоштовно поширюватися для осіб з інтелектуальними особливостями та у бібліотеки», – каже Лариса Шувалова. Книжки вийшли у Видавництві Олександрі Гаркуші, яка здійснювала і художнє оформлення.
Олександр Гаврош, письменник, упорядкував та адаптував тексти. За його словами, проєкт виявився складнішим, ніж уявлялося на початку. «В Україні такого досвіду ще ніхто не мав. Створення книжок для людей, які мають труднощі з читанням та розумінням тексту тільки починаються. Ми замахнулися на саму вершину піраміди – літературно- художні видання. Адаптувати казки було дуже правильним рішенням. Ніхто не взяв би нині на себе сміливість опрацьовувати твори класиків», – прокоментував Олександр Гаврош. За його словами, з понад тисячі текстів відібрали 5, які здалися найцікавішими. «Ми хотіли, щоб казка несла мудрість, мала життєвий сенс, щоб було оте вічне, заради чого ми любимо фольклор, – пояснює Олександр Гаврош. – Потім почався другий етап: адаптація текстів для людей, які мають труднощі з читанням. Робота проходила у кілька етапів, вносилися правки, були дискусії. Процес нелегкий, бо хотілося зберегти художність текстів. Це новий цікавий досвід».
В обговореннях текстів брали участь два десятки молодих осіб, які мають труднощі з читанням та розумінням текстів, та їхні батьків. Про це розповіла Олена Слиган, учасниця проєкту, голова правління ужгородського Товариства захисту осіб з інвалідністю «Надія». «Для нашої молоді це було незвично, але вони досі це згадують. Дехто з них і не бачив раніше публічної бібліотеки, де була одна із зустрічей. Тепер вони стали частиною великої історії, – ділиться враженнями Олена Слиган. – Не всі можуть зрозуміти тих, хто має інтелектуальні особливості, однак нам потрібне порозуміння, більше уваги, терпіння».
Виконавці проєкту сподіваються, що їхню роботу помітять і на місцевому рівні, адже закордоном є фахівці, які адаптують тексти для людей з інтелектуальними особливостями, а також здійснюють подібний усний переклад. У рамках проєкту було розроблено і рекомендації, як спілкуватися з людьми з інвалідністю. Рух у напрямку простої мови, буде тільки наростати, вважають ініціатори проєкту, який став першим подібним в Україні.
