У понеділок, 20 грудня, на диспетчерський пульт Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги надійшов виклик – у 80-річної жінки із села Руський Мочар Великоберезнянського району різко понизився тиск. Температура у пацієнтки була нормальна, контакт із хворими на COVID жінка заперечувала і будь які інші скарги – відсутні. Однак, людина, що телефонувала, повідомила, що бабусі ставало все гірше, а зв’язатися із сімейним лікарем немає можливості
Вже за хвилину лікарська бригада №1300 мчала на виклик. Дорогу замело снігом і автомобіль «швидкої» зупинився за 5 км від села. Щоб дістатися до пацієнтки, яка потребувала допомоги і ймовірно госпіталізації, медики викликали ДСНС.
Однак, оцінивши ситуацію як загрожуючу для життя пацієнтки, лікар Олеся Гойзан та фельдшер Василь Кіндрат не стали очікувати приїзду рятувальників. Взявши із собою все необхідне – дефібрилятор, електрокардіограф, ліки та кейс із медичним устаткуванням, побігли через засніжений ліс. Лікар розповідає, що вони усвідомлювали, що кожна хвилина на вагу золота.
Після 5-кілометрового «марафону» засніженими хащами Великоберезнянщини на медиків чекав перший «сюрприз» – з’ясувалося, що у пацієнтки вже кілька днів тримається висока температура – 38,6. А ось з тиском навпаки – на момент візиту проблем не було. Родичі пацієнтки почали вимагати зробити тест на COVID і були дуже здивовані, що «швидка» не надає таку послугу.
На питання чому не звертались до сімейного лікаря, відповіли що лікарю «далеко добиратися, а ви «швидка» – то ваша робота…». Після огляду пацієнтки лікар наполягала на її госпіталізації та дообстеження в медзакладі. Рятувальники МНС вже дісталися своїм високопрохідними авто до села і могли транспортувати хвору.