Після майже чотирьох місяців вимушеної перерви в Парижі розпочинається суд у справі про напад на редакцію сатиричного журналу Charlie Hebdo. Той у січні 2015-го оприлюднив карикатуру на пророка Мухамеда, через що кілька мусульман-радикалів здійснили збройний напад на працівників видання.
Загалом загинули 17 людей — як працівників Charlie Hebdo, так і випадкових перехожих. Нападників застрелили, на лаві ж підсудних перебувають ті, хто допомагав їм в організації нападу. До дня початку першого судового засідання — 2 вересня — розповідаємо, що потрібно знати про напад на Charlie Hebdo і суд над обвинуваченими у справі.
Сатира для обраних
Charlie Hebdo — відомий французький сатиричний щотижневик, який із перервами виходить із 1970 року. Свою редакційну політику видання описує як атеїстичну, антирасистську й крайньо ліву. Матеріали Charlie Hebdo присвячені політиці, релігії та культурі. Особливо дістається від авторів журналу крайнім правим, як-от партії «Національне об’єднання» (колишній «Національний фронт»).
Видання неодноразово потрапляло у скандали через свої карикатури, передусім — через пророка Мухамеда. У лютому 2006 року Charlie Hebdo передрукувало іконічне зображення пророка Мухамеда з ізраїльської газети. В ісламі заборонено схематично зображувати живих істот, тому французькі мусульманські організації подали на щотижневик до суду. Але той став на бік редакції, яка заявила, що карикатура висміювала радикальних ісламістів, а не релігію загалом.
У 2011-му Charlie Hebdo оголосило про видання спецвипуску Charia Hebdo, де вказало запрошеним головним редактором… так, пророка Мухамеда. Тоді журналу не вдалося відбутися судовими позовами: його офіс підірвали невідомі, а головному редактору Стефану Шарбоньє приставили цілодобову поліцейську охорону.
Може здатися, що Charlie Hebdo зумисне публікувало ісламофобські зображення, утім це не зовсім так. Насправді ж, як показав підрахунок Le Monde, мусульманській темі були присвячені лише 1,3% всіх карикатур за 2005-2015 роки, а переважна їх більшість стосувалися французької політики.
Фото:Pierre-Yves Beaudouin / Wikimedia Commons
#JeSuisCharlie
7 січня 2015 року близько 11:30 ранку двоє братів — 34-річний Саїд та 32-річний Шариф Куаші — зайшли в офіс Charlie Hebdo. При собі вони мали рушниці. Охоронця застрелили на місці. Далі — змусили одного з працівників відчинити кодовий замок на дверях до другого поверху, де відбувалася зустріч редакції.
Куаші застрелили п’ятьох працівників Charlie Hebdo включно з головредом Шарбоньє. Та ж доля спіткала й поліцейського, який охороняв Шарбоньє: він не встиг навіть витягти зброю. Від поранень на місці загинули двоє позаштатних дописувачів журналу, запрошений журналіст і редактор.
На той момент поліція вже встигла прибути на місце трагедії, але нападники змогли втекти. По дорозі вони застрелили патрульного поліцейського — мусульманина Ахмеда Мерабета. Правоохоронці пізніше знайшли покинуту автівку братів Куаші: в ній лежали коктейлі Молотова й прапори джихадистів.
Надвечір 7 січня нападників ще не спіймали. Втім тисячі людей вийшли на вулиці Парижа на знак солідарності із загиблими під гаслом «Je Suis Charlie» (французькою — «Мене звати Шарлі»). Гаслом стало одним із найпопулярніших гештеґів у соцмережах: його поширювали громадські діячі, глави держав і просто небайдужі.
Фото:GodefroyParis / Wikimedia Commons
Уранці 9 січня поліція Франції знову вийшла на слід братів Куаші. Під час перестрілки з поліцейськими ті втекли до індустріального парку і захопили в заручники власника друкарської фабрики. Облога будівлі тривала вісім годин. За цей час Шариф Куаші встиг поспілкуватися із французькими ЗМІ і заявити, що братів відрядила терористична організація «Аль-Каїда на Арабському півострові». Після перемовин із правоохоронцями Куаші заявили, що готові померти мучениками. Терористів застрелили поліцейські, щойно ті вийшли з будівлі.
Днем раніше в передмісті Парижа стався інший теракт. Уранці 8 січня 32-річний Амеді Кулібалі застрелив поліцейську, а пізніше захопив супермаркет кошерної їжі у французькій столиці. Після штурму будівлі й убивства Кулібалі правоохоронці знайшли там чотирьох загиблих. Пізніше з’ясувалося, що чоловік підтримував зв’язок із братами Куаші, координував із ними свої дії й був членом «Ісламської держави». Тому розслідування обох терактів об’єднали.
Усього за три дні — із 7 по 9 січня — загинули 17 людей. Після цього Францією пройшлася хвиля джихадистських атак, унаслідок яких загинули щонайменше 250 людей.
Фото:Luz / Charlie Hebdo / Wikimedia Commons
Слідство й суд
Усіх трьох нападників застрелили правоохоронці. Утім слідство виявило групу людей, які допомагали терористам у підготовці до нападу. «Ці особи займалися логістикою, підготовкою до подій, надали [нападникам] фінансування, оперативні дані, зброю і житло. Усе це є невід’ємною складовою теракту», — заявив прокурор у справі Жан-Франсуа Рікард.
Із сімнадцятьох обвинувачених на лаві підсудних — чотирнадцятеро. Одна з головних фігуранток справи — 35-річна Алі Реза Полат, яку слідство називає головною зв’язковою між братами Куаші та Кулібалі. Вона намагалася втекти від правоохоронців у Дубаї, Ліван і Сирію, але без успіху. Ще по двох учасників затримали у Франції та Бельгії. Трьох підозрюваних судять заочно: обвинувачення навіть не знає точно, чи живі вони. Серед них — дівчина Амеді Кулібалі, яка за тиждень до нападу втекла до Сирії.
Суд мав початися ще в травні, але завадила пандемія коронавірусу. Очікується, що він триватиме 49 днів. У справі заслухають 144 свідків. На першому засіданні були присутні ті, хто вижили під час терактів, та родичі загиблих. «Я хотіла побачити обвинувачених у залі, аби побачити, який у них вигляд», — заявила дружина одного із загиблих працівників Charlie Hebdo Ґала Рено.
Фото:EPA / Mohammed Badra
Французькі медіа назвали суд «історичним». І підстави для цього справді є: у справі Charlie Hebdo дозволили відео- та фотозйомку, яка взагалі у Франції заборонена законом із 1985 року, виключення роблять лише для справ «особливої суспільної ваги». Справа Charlie Hebdo стала дев’ятою, щодо якої таке виключення зробили, — і першою, що стосується терористичного акту.
Сатиричний щотижневик із нагоди початку судових засідань перевидав ті карикатури, які стали приводом для нападу на редакцію п’ять років тому. Хоча ще в липні 2015-го обіцяли, що більше публікувати сатиру на пророка Мухамеда не будуть.
«Ми ніколи не закриємося. Ми ніколи не здамося. Злість, яка нас уразила, нікуди не зникла, і з 2015 року вона мутувала, змінила зовнішність, стала непоміченою і продовжила свій безжальний хрестовий похід», — написав у новому випуску Charlie Hebdo головний редактор Лорен Сурісо.
