Популярне правило про обов’язкові вісім годин сну підходить далеко не всім. Вчені розповіли, як визначити свою індивідуальну потребу у відпочинку.
Сон часто називають нашою суперсилою, яка робить нас розумнішими, здоровішими та щасливішими. Роками суспільству нав’язували думку, що ідеальний нічний відпочинок має тривати рівно вісім годин, проте сучасні дослідження показують, що цей показник є дуже індивідуальним і не може застосовуватися як єдиний стандарт для всіх.
Чому хронічне недосипання руйнує організм
Хороша новина полягає в тому, що відсутність заповітних восьми годин сну не є вироком, але хронічне недосипання справді завдає величезної шкоди здоров’ю. Нещодавно науковці відкрили глімфатичну систему — своєрідний механізм очищення, який під час відпочинку вимиває з мозку токсичні відходи. Йдеться, зокрема, про бета-амілоїди, накопичення яких пов’язане з розвитком хвороби Альцгеймера.
Професор Гай Лешцінер, невролог і фахівець із розладів сну, зазначає, що поганий сон у середньому віці є серйозним фактором ризику розвитку деменції в майбутньому. Окрім когнітивного спаду, нестача сну значно підвищує ризики серцево-судинних захворювань та інсультів. Недосипання також б’є по імунній і дихальній системах та навіть змінює те, як мозок обробляє сигнали болю, роблячи людину більш вразливою до нього. Фактично, кожна система нашого організму тією чи іншою мірою залежить від якості сну.
Міф про вісім годин: як зрозуміти свою норму
Рекомендація спати 7-8 годин базується на масових статистичних даних, які часто не враховують генетичні особливості кожної окремої людини. Найкращим індикатором того, чи висипаєтесь ви, є ваше власне самопочуття протягом дня. Якщо людина спить лише шість годин, але при цьому не відчуває втоми, не має проблем із концентрацією і не прагне спати довше за першої ж нагоди, це означає, що вона генетично схильна до короткого сну.
А от дійсно тривожними сигналами є постійна дратівливість, емоційне вигорання та надмірна залежність від кави. Особливо небезпечно, коли людина глушить втому кофеїном у другій половині дня, а ввечері використовує алкоголь як снодійне, оскільки такий штучний «відпочинок» не має нічого спільного зі справжнім відновленням організму.
«Є справді чудові дані про те, що втомлений мозок має тенденцію запам’ятовувати негативні переживання, але забувати позитивні. Тож якщо ви відчуваєте, що пригнічені і сприймаєте світ у негативному світлі, це може бути ознакою того, що ви не отримуєте одну з найважливіших речей для свого здоров’я», — зазначає професор Рассел Фостер, керівник Інституту сну та циркадної нейронауки Оксфордського університету.
