Майстерня Наталії вщерть забита старими джинсами, а її часто називають джинсовою королевою міста. Адже такої кількості виробів з цієї тканини ні в кого нема та й мало, хто знає про неї стільки як вона. Однак джинси жінка не перепродує, а дає їм нове життя. Створює з них портфелі, пенали, сумки, фартухи та навіть м’які меблі. Ідея виникла в декреті, коли самотужки шила речі, які потрібно для немовляти
У своєму затишному ательє, Наталія працює щодня над новим виробом. З початком школи – робила більше речей для учнів. Зараз у їхніх матусь звільнилось більше часу, тож шиє кухонні фартухи. Ескіз виробу тримає у пам’яті адже сама розробляла модель. Аби зшити все – обирає широкі чоловічі джинси.
Спритними рухами відміряє шматки потрібної величини та кроїть тканину. Каже, за роки зшила сотні джинсових виробів, але кожен унікальний. Двох однакових речей – нема. Свою роботу обожнює, а ще усвідомлює, що робить добру справу, адже старі речі не йдуть у смітник, натомість трансформуються у щось нове і потрібне.
Джинсову майстриню у Виноградові знають усі – багатьом навіть зшила щось оригінальне. З останнього – джинсовий пуф для іменинника. Пані Майя саме навідалась аби глянути на роботу та передати ще старих джинсів для майстрині.
Жінка не тільки шиє, а й вміє ремонтувати свої машинки – каже, у такій справі потрібно знати все. Три години роботи і фартух зі старих джинсів готовий. Залишилось пропрасувати та зробити остаточну примірку. Після – виріб відправиться до місцевої пані, яка полюбляє випікати торти.
