4 листопада у десятимільойнній Чехії зафіксували найбільшу кількість інфікувань коронавірусом з початку пандемії, COVID-19 підтвердили у 15 729 осіб
"Українська правда" поспілкувалася з українцями з-за кордону, щоб розповісти реалії світового карантину з перших вуст.
"Я дуже стурбований подвійною хвилею: восени у нас може бути друга хвиля COVID-19 і ще одна – сезонного грипу або кору.
Зараз ми знаходимося на роздоріжжі, де наші дії та індивідуальна поведінка визначають, як все відбудеться", – сказав директор Європейського бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я Ганс Клюге у травні, коли ситуація з поширенням коронавірусу здавалось би нормалізувалася і світ почав виходити з карантину.
З середини осені прогнози справдились, щотижня все більше країн вчергове закриваються на карантин, оголошуючи локдаун.
У країні оголосили надзвичайний стан та ввели комендантську годину.
Українське подружжя Оксана та Юрій на початку року переїхали до Праги. За неповний рік проживання пара вже вдруге готується до цілодобового перебування вдома.
З весни у квартирі офісні стільці та робочі столи. Юра так і не вийшов фізично на роботу, а Оксана встигла опанувати новий фах – інформаційні технології, і готується до робочих буднів у вітальні за комп’ютером.
Про новий локдаун, реакцію чехів на обмежувальні заходи, труднощі для іноземців та неочевидні на перший погляд виклики коронакризи розповідає Оксана.
Празьке літо і святкування закінчення карантину
Влітку чехи повністю повернулися до нормального життя. Зразковим прикладом стало святкування закінчення карантину на Карловому мості.
Вони організували один обід для всіх, накрили столи білими скатертинами. Чехи приходили, сідали один біля одного і приносили свої продукти.
Поруч грали музиканти і навіть приходив мер.
"Сказали маски – ходять в масках"
З червня в країні зняли майже всі обмеження. Наприкінці літа багато чехів їздили у відпустки закордон, восени на навчання почали повертатися студенти з різних країн. Відкрили школи, садочки... Єдине місце, де потрібно було бути в масці це метро.
У жовтні почала рости статистика захворювань.
Коли ситуація почала гіршати, поступово стали вводити додаткові обмеження.
Почали з масок, які потрібно одягати у всьому транспорті, а не тільки в метро. Згодом сказали носити їх всюди, крім вулиці. Тепер, якщо ти десь в центрі міста чи на зупинці, то повинен бути в масці.
Закрили кафе, ресторани, почали скасовувати культурні події.
Заклади харчування почали організовувати доставку. У нас в під’їзді, наприклад, на скотч наклеїли меню бізнес-ланчу з одного ресторану, яке ти можеш зразу по телефону замовити.
У країні закрили всі непродовольчі магазини, і останнє – ввели комендантську годину.
Протягом дня – з 5 ранку до 9 вечора можна виходити, але є обмеження. Виходити тільки за потребами – за продуктами, в аптеку і, кажуть, що прогулянки в парку можна. Але поруч не може бути більше двох осіб, якщо вони живуть в різних квартирах.
Хто може зробити homeoffice, то мусить це зробити обов’язково, бо влітку було за бажанням, наприклад.
Тепер в неділю взагалі нічого не працюватиме і продуктові магазини також. В інші дні продуктові відкриті тільки до 20:00.
Як не було таких жорстких обмежень, то ніхто не штрафував. Але тут і не порушують. Сказали маски – ходять в масках. Мені здається, що люди трохи налякались цифр, які озвучують, про кількість інфікованих.
Очікували всі, що за два тижні карантину кількість хворих трохи піде на спад, а нема – за попередній день, 29 жовтня, 13 тисяч нових заражень.
Празький "Велюр" або На пиво з Примулою
Розкажу про конфуз. В останні тижні жовтня ввели, що потрібно бути в масках на вулиці. Про це заявив міністр охорони здоров’я Роман Примула.
І от його запитали: "А якщо я йду з другом по вулиці, то треба маску?", на що міністр відповів: "Якщо ви не живете разом, то треба".
Згодом міністра засікли пів 12 ночі, як він виходив з ресторану разом з водієм і був без маски. У соцмережах почали з нього насміхатися. А прем’єр-міністр сказав, що відправить Примулу у відставку.
У фейсбуці одразу створили подію "На пиво з Примулою", яка була запланована біля ресторану, де побачили чиновника. Туди почали нести лампадки, як символ кінця кар’єри міністра охорони здоров’я.
Транспорт їздить завжди
В Чехії транспорт ніколи не припиняв їздити – ні навесні, ні зараз. Наземні транспорти великі і зазвичай нема скупчення людей, навіть у звичайний час. Під час карантину не було окремої людини, яка б контролюва кількість пасажирів, як, наприклад відбувалося в Україні, що більше 10 людей не пускали.
Зараз дещо рух транспорту скоригували, тому що люди після 9 вечора не можуть виходити з дому, окрім роботи. Прибрали трохи автобусів, наприклад, замість п’яти на лінію поставили один чи два.
В нас у всіх автобусах, маршрутках і трамваях на передніх сидіннях біля водія ти не можеш сідати, вони закриті плівкою і заборонений вхід. Передні двері також не відриваються.
Раніше квитки на проїзд можна було купити або в автоматі, або на телефоні, або у водія, зараз останньої можливості немає.
З посиленням карантину обмежили в’їзд туристів в Чехію. Щодо літаків, то все вирішують авіакомпанії. Люди обурюються, бо спочатку їм продають квитки, потім скасовують.
Медицина
Здати тести на коронавірус можна не лише в лікарні чи лабораторії, а й в так званих польових місцях – по всьому місті є точки, де можна здати аналіз.
Проходиш містом і бачиш оголошення, що тут відбувається прийом. Є екран, на якому показують номер людини, яка наступною здаватиме тест.
Медперсонал, який бере аналіз, весь одягнений у захисному костюмі, як скафандр.
А люди, які чекають черги, дотримуються дистанції.
У Чехії є медичне страхування. Тут так, як в Україні зараз є, що ти маєш свого сімейного лікаря, з яким підписуєш декларацію.
Якщо хочеш здати тест, то дзвониш до свого лікаря і кажеш, що в тебе є симптоми або ти контактував з людиною, в якої підтвердився ковід. Тоді лікар тобі присилає направлення поштою, в лікарню йти на огляд не потрібно.
Якщо ж особистого лікаря в тебе немає, то телефонуєш на гарячу лінію ковід центру. Там також можуть дати направлення на безкоштовну здачу тестів.
Освіта
Восени студенти встигли вийти на навчання, але зразу через тиждень перейшли на онлайн..
В гуртожитках залишаються тільки ті, хто не з Чехії, інші мають їхати додому.
Школярі також вийшли в школу. Але потім почали відправляти на карантин з верху до низу, тобто спочатку студентів, потім старшу школу, середню, найдовше тримали початкові класи. Це пов’язано з тим, що в країні до певного віку ти не можеш залишити дитину саму вдома.
Казали, що якщо школярі початкової школи підуть додому, то почнеться колапс, бо хто з дітьми буде. Коли вже закрили всі заклади, то прикрили і початкову школу. Але садочки працюють і зараз.
Протести
Звичайно, що тут є купа незадоволених людей. Люди масово втрачають роботу, нема чим годувати сім’ю.
На початку посилення карантину відбувалися різні акції протесту в центрі без масок.
Одні, хто виходить на мітинги проти карантину кажуть, що винна держава, яка створює обмеження і люди втрачають роботу. Інші кажуть, що вони мають право на здоров’я – чому перші збираються без масок і потім розносять вірус.
Протестувальників розганяли, поліцейські їх грубо затримували і навіть використовували водомети.
Допомогти тому, хто потребує
Щодо соціальних ініціатив, зараз існують безкоштовні групи психологічної підтримки.
Ще весною для працівників служби доставки, а також для поштарів проводили курс, щоб навчатися визначати за зовнішнім виглядом людей, які їм відчиняють двері, чи все вдома гаразд.
Влітку була допомога від Праги для своїх містян – літр антисептика на людину. Його можна було отримати раз в тиждень чи раз в два тижня, але тільки з чеським паспортом.
Соціальні проблеми іноземців
Я підписана на багато груп іноземців в Чехії, не лише українських. Там розповідають про проблеми з якими довелося зіткнутися в час карантину.
Деякі люди фізично просять їжу. Є одинока матір з дитиною, в неї в країні нікого нема, їх вже виселяли з квартири, через незмогу оплатити оренду.
У державні органи тепер можна звертатися тільки за записом, і це при скорочених днях і годинах праці. Одна жінка не могла добися соціальної допомоги для дитини, тому що не могла попасти у відповідний орган.
Дуже багато бюрократії – прийдіть завтра, заповніть цей листочок, принесіть іншу копію. Це страшно, коли багато таких ситуацій.
В іноземців є ще декілька точок для хвилювань. Перше – хвилювання за рідних, які в іншій країні. Коли позакривали кордони, було дуже складно. В нашого знайомого за цей час помер тато і він не зміг приїхати на похорон. І таких історій безліч.
Багато людей живуть одні, їм самотньо, вони не можуть приїхати один до одного. Цей коронавірус іноземців розділив зі сім’ями. У багатьох країнах запустили навіть кампанію sweetheart wisa – яка говорить, що любов це не туризм.
У різних країнах свої регулювання карантину. Для багатьох країн негативний тест на коронавірус – це не показник. Тобто незважаючи на негативний тест, ти все одно маєш залишатися в країні на карантин на 10 днів. Це навіть не про другу хвилю, таке було і влітку. І навіть після повернення тобі також можуть сказати пройти карантин ще в своїй країні.
Ми з чоловіком за весь час не їхали в Україну, бо немає можливості працювати. У нас робота пов’язана з інтернетом і є багато допусків до інтернету компаній. По ЄС ти можеш працювати з дому, а Україна – країна третього світу і звідси працювати нам не можна.