Солод, дріжджі, хміль та вода – основа пива, яка не змінюється вже тисячоліття. Проте крім цих інгредієнтів необхідні ще й вміння, рецепт та знання, щоб з простих компонентів створити напій, який полюбляють мільйони. Цим вже третій рік займаються двоє друзів із Загаття, які твердо вирішили: хочеш випити доброго пива – звари його сам
Броварня нарощує потужності. Тут варять класичне пиво, яке вже встигло зарекомендувати себе на тематичному фестивалі в Мукачеві. Таємниця смаку, каже пивовар у кришталево чистій воді, якісному солоді та дотриманні рецептури.
Живе пиво починає свій шлях з дроблення солоду. Проте цього разу варитимуть авторське «різдвяне» пиво – молочний стаут. Тому використовують підсмажений бельгійський солод.
Після ретельного зважування, подрібнений солод засипають у варочний чан для затирання сусла. Термін дивний, але саме тут розпочинається ферментація. Вода вже була тепла і її продовжують нагрівати до температури оцукрювання понад 76 градусів і вище.
Цей процес доволі тривалий. Необхідно витримати температурні паузи аби активувати ферментацію. Після цього сусло перекачують у фільтраційний чан, де воно відділяється від дробин.
Сусло перекачується у варочний чан, який ретельно перед тим помили. І тут відбувається кип’ятіння сусла з подальшим охміленням. Це надважливий етап, адже саме тепер майбутньому пиву задають органолептичні властивості: гірчинка на смак та ароматність.
Ще кілька годин варіння і все перекачується у бродильний чан куди додаються дріжджі. Саме вони перетворюють утворений раніше цукор в алкоголь. Танки охолоджуються і таким чином напій бродитиме кілька тижнів. Щокількаднів пивовар спускає дріжджі, а також стежить за рівнем щільності та цукру.
Три тижні бродіння та дозрівання, і «святкове» пиво готове до розливу. Воно темне та саме годиться для зимових холодних вечорів.
