Коронавірусний 2020 рік привернув велику увагу до малого бізнесу в Україні
З одного боку, карантин, за різними оцінками, вдарив більше саме по ньому, ніж по великому бізнесу.
З іншого, на дрібних підприємців спрямували левову частку державної підтримки бізнесу. Наприкінці 2020 року вони отримали грошову допомогу, а деякі й податкові канікули до літа 2021-го, пише ВВС.
Попри це, кінець року відзначився масовимим протестами ФОПів - фізичних осіб-підприємців.
Що відбувається і що загалом треба знати про роботу ФОПів?
Скільки ФОПів?
Минулий рік скорегував статистику малого та середнього бізнесу в Україні. Проте поки що офіційні дані доступні лише за докризовий період.
За даними Державної податкової служби, на початок 2020 року кількість зареєстрованих ФОПів у країні була 1,886 мільйона. Це майже на 20 тисяч перевищувало цифри 2019 року.
Проте дані Державної служби статистики дещо відрізняються. За ними, на кінець 2019 року в Україні було 1,561 мільйона ФОПів, що 80% від усіх суб'єктів господарювання.
При цьому, наприклад, якщо у сільському господарстві частка ФОПів не перевищувала третини, у промисловості - 3/5, то у готельному бізнесі та на транспорті вона сягала 80%, а у торгівлі, ресторанному бізнесі та секторі ІТ - була вищою за 90-95%.
А скільки вони заробляють?
Але якщо подивитися, скільки ФОПи виробляють, картинка кардинально змінюється.
У загальному обсязі виробленої та реалізованої продукції їхня частка є меншою за десяту частину (9,7% та 8,2% відповідно). Додана вартість, яку у 2019 році виробили ФОПи, була ще меншою - лише 7,7%.
Те саме стосується і частки тих, хто працює як ФОП чи на ФОП. У 2019 році із 9 мільйонів працівників суб'єктів господарювання у системі ФОП працювали 28,5%. Це понад 2,6 мільйона людей.
Частка найманих працівників - лише 14% від їхньої загальної кількості у 2019 році.
А от витрати на персонал у ФОП є мізерними. Це лише 3,2% від усіх витрат суб'єктів господарювання у 2019. При цьому витрати на зарплати - 2,8%.
Тобто сектор, де працює трохи менше третини робочої сили, оперує витратами на зарплату у менш як 3%.
Які податки платять?
ФОП може сплачувати податки за загальною системою. Тобто платити податок на доходи чи прибуток, ПДВ, тощо.
А може обрати спрощену систему і, крім ЄСВ (єдиного соціального внеску), сплачувати лише єдиний податок. Що більшість і роблять.
Розмір єдиного податку залежить від групи ФОП, а та - від доходу підприємця.
В останні тижні 2020 року депутати ухвалили низку змін, що мають полегшити життя малому та середньому бізнесу.
З 1 січня обсяги доходу для ФОПів, що працюють на єдиному податку, встановлюються залежно від розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня податкового року.
Якщо врахувати підвищення "мінімалки" до 6 000 грн з початку року, то нова градація ФОП за доходами виглядає так:
- I група - до 1 002 000 грн (167 мінімалок)
- II група - до 5 004 000 грн (834 мінімалок)
- III група - до 7 002 000 грн (1167 мінімалок).
Всі ці суми є трохи більшими, ніж ті, що діяли у 2020 році. Надалі вони підвищуватимуться автоматично - разом із мінімальною зарплатнею.
При цьому єдиний податок для ФОПів І групи (не мають найманих працівників) - лише 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 1 січня 2021 року це 227 грн.
Для ФОП ІІ групи (можуть мати до 10 найманих працівників) це вже 1 200 грн (20% від мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня).
ФОП ІІІ групи (можуть мати необмежену кількість найманих працівників) можуть обирати, чи платити 5% від своїх доходів або ж 3% від доходів + ПДВ.
ЄСВ для усіх ФОП становить 1 320 грн (22% від мінімальної зарплатні). Саме з ЄСВ фінансується Пенсійний фонд, а відтак, і виплата пенсій за віком, яку отримують і ФОПи-пенсіонери.
Якщо ж ФОП обрав загальну систему, то має сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% від доходу на військовий збір.
Скільки отримує бюджет?
За даними Міністерства фінансів, у 2019 році від єдиного податку до бюджету надійшло 35,3 млрд грн. Це менше 3% від доходів зведеного бюджету.
Для порівняння: за той самий рік від податку на доходи фізичних осіб бюджет отримав понад 275,5 млрд грн, або понад п'яту частину доходів. А податок на прибуток підприємств забезпечив 117,3 млрд грн доходів бюджету.
Чим ФОП відрізняється від інших?
ФОП - за законом, це фізична особа, "яка реалізує свою здатність до праці шляхом самостійної, на власний ризик діяльності з метою отримання прибутку".
Проте деякі фізичні особи не можуть бути ФОП. Це президент і депутати, судді, співробітники прокуратури та державні службовці.
Поняття ФОП і спрощенці, тобто ті, хто користуються спрощеною системою оподаткування, не є тотожними. Адже ФОПи можуть обирати як спрощену, так і загальну систему оподаткування, хоча переважно, звісно, сплачують єдиний податок. А спрощену систему можуть, за певних умов, використовувати і юридичні особи.
ФОПи - лише частина самозайнятих в Україні.
Самозайнятою особою, але не ФОП, може бути, наприклад, селянин, який у своєму господарстві вирощує продукцію на продаж.
Де працюють?
Дані статистики підтверджують уявлення про те, що найчастіше роблять ФОПи, - це торгівля та послуги, а також сектор ІТ.
За даними служби статистики, якщо взяти усю кількість суб'єктів господарювання, які працюють у тій чи іншій галузі, і виокремити з неї зареєстровані як ФОПи, то у 2019 році в сільському господарстві частка ФОПів не перевищувала третини, у промисловості (переважно переробній) - 63,4%.
А от у поштовій та кур'єрській діяльності це понад дві третини, у готельному бізнесі й транспорті - 80%, у торгівлі та сфері харчування - 90%.
Інформація і телекомунікації (ІТ) - 92,3%. У послугах ремонту, спорту, розвагах - понад 95%.
Частка ФОПів в оптовій торгівлі також понад 90%, а у роздрібній - 97,4%.
Хто і навіщо це створив?
Головна перевага бізнесу, зареєстрованого як ФОП, полягає у можливості користатися спрощеною системою оподаткування.
Цей спеціальний податковий режим запровадили у 1999 році указом президента Леоніда Кучми "для зниження податкового навантаження та стимулювання малого підприємництва".
Іншими словами, завдяки спрощеній системі стало можливим створити свій невеличкий бізнес та вести його максимально просто із мінімальними витратами та спілкуванням з податківцями.
Для малих підприємців єдиний податок замінив податок на доходи підприємств, на доходи фізичних осіб та ПДВ, а механізм його сплати є настільки простим, що вони самі можуть вести свою бухгалтерію, не винаймаючи для цього фахівця.
Ця система проіснувала майже без змін до 2010-2011 років, коли переглянули порядок обов'язкових податкових відрахувань, зокрема, і до Пенсійного фонду. Тоді кількість зайнятих у ФОП працівників зменшилася на понад третину.
Наступні суттєві зміни запрацювали у 2015, коли заговорили про обов'язковість касових апаратів або ж РРО (реєстраторів розрахункових операцій).
Як ще можна використати?
Хоча спрощена система оподаткування, на якій працюють більшість ФОПів, створювалася для того, щоб полегшити ведення дрібного бізнесу, згодом її стали використовувати і для зменшення податкового навантаження, особливо при оплаті праці.
Як це відбувається?
Компанія реєструє найманих працівників як ФОПів, укладає з ними угоди про співпрацю. Замість 18% податку на доходи фізичних осіб, які утримуються із зарплати, та 22% ЄСВ, які сплачує роботодавець, усі відносини "спрощенців" з податковими органами обмежуються лише єдиним податком та мінімальним ЄСВ.
Варіант цієї схеми - штучно подрібнений бізнес, коли продавці у закладах торгівлі чи харчування, працівників АЗС чи СТО реєструються як ФОПи на спрощеній системі.
Бізнесу на загальній системі також "вигідно" співпрацювати із ФОП на спрощеній, продаючи їм продукцію за заниженими цінами.
Це дозволяє знижувати нарахування з податку на прибуток та ПДВ. А різниця в ціні надходить готівкою, яку, наприклад, можна використати для виплат зарплат "в конверті", що також є способом "оптимізації" витрат на оплату.
Аналітики оцінюють суму таких податкових "преференцій" у десятки мільярдів гривень, а критики називають ці мільярди державним субсидуванням певних видів бізнесу, яке створює нерівні умови.
Водночас прибічники спрощеної системи кажуть, що зловживання нею насправді не є такими масштабними, що це невелика плата за підтримку ініціативного малого та середнього бізнесу, який ще й працевлаштовує тих, кого виштовхнув великий бізнес.
До чого тут РРО і чому цьому противляться?
Ідеологи так званої фіскалізації ФОПів, або ж поступового обов'язкового застосування касових апаратів малим та середнім бізнесом, виходять з того, що багато підприємців, які не використовують РРО, занижують обороти.
Це дозволяє їм відповідати вимогам, необхідним для того, щоб залишатися на спрощеній системі оподаткування.
Так вони можуть платити менше податків, ніж бізнес, який працює у тій самій галузі, але на загальній системі.
Проте активісти руху на захист ФОПів твердять, що обов'язкові РРО є тиском на малий бізнес.
Вони закликають не лише скасувати закон про обов'язковість касових апаратів для бізнесу з оборотом у понад 1,32 млн грн, але й унеможливити будь-які зміни у системі спрощеного оподаткування.
Поки що застосування РРО для більшості ФОПів ІІ-ІІІ групи відклали до 2022 року, а перелік так званих ризикованих видів бізнесу, де зловживання спрощеною системою, як вважають, є найчастішими, скоротили.
При цьому ці зміни ухвалені Радою в останні дні 2020-го. А це свідчить, що за рік у питанні оподаткування ФОПів багато чого може змінитися.
