Фонд соціального страхування, з якого виплачують лікарняні та декретні, визнає затримки у виплатах, які вже обраховуються сотнями мільйонів гривень, інформує Голос Карпат
За даними фонду, на середину березня затримка із виплатами становила 21 робочий день або 1,8 млрд грн. Також непрофінансованими були розрахунки на 0,8 млрд грн, термін оплати яких десять днів.
"Робимо все можливе, аби ви отримали допомогу якнайшвидше, однак сьогодні є затримки в строках фінансування", - кажуть там.
У коментарях на сайті фонду люди пишуть про значно довші затримки.
"Я ще з листопада минулого року не отримала кошти за лікарняний. Заявку передано аж у січні, телефонувала у ФСС, то сказали буде перерахунок не раніше квітня... То це як? Затримка 21 робочий день?" - йдеться в одному з дописів, який схожий на десятки інших, в яких люди повідомляють, що чекають на виплати і з грудня, і з січня.
"У листопаді 2020 року ми фінансували лікарняні та декретні упродовж одного робочого дня після отримання заяви-розрахунку від роботодавця (замість 10 робочих днів, визначених законодавством). Усі операції були оптимізовані та прискорені, аби в період пандемії забезпечити оперативність, - пояснюють у фонді. - Сьогодні доходів фонду не вистачає".
Там твердять, що головна заборгованість утворилася у грудні, коли фонд прийняв на оплату лікарняні на суму 2,4 млрд грн - це на 1,5 млрд грн більше, ніж у грудні 2019-го.
Саме цей борг утворив чергу, яка тягнеться до сьогодні.
У фонді нагадують, що окрім оплати лікарняних, декретних, нещасних випадків на виробництві, за часів пандемії з фонду мають фінансувати і самоізоляцію працівників, і виплати медикам та їхнім родинам у разі смерті від ковіду, а також допомоги на поховання. В останні місяці ці виплати зросли.
Проте у фонді соцстраху називають і ще одну причину затримок - зволікання із подачею заявок від роботодавців.
З поширенням третьої хвилі коронавірусу навантаження на систему соцстраху зростає, як і на сферу охорони здоров'я.
І вона може давати збої у всіх ланках ланцюжка виплат - від того, що працівникові може бути важче отримати лікарняний, ніж у "звичайні" часи (а повідомлень про елементарний брак бланків непрацездатності також вистачає), до можливої хвороби бухгалтера підприємства.
З іншого боку, нові карантинні обмеження, що запроваджують, аби запобігти поширенню хвороби, не стимулюють економіку, яка за минулий рік скоротилася на 4%.
Менший ВВП означає і меншу суму податкових надходжень, зокрема, і від ЄСВ, з якого фінансується виплата лікарняних, декретних.
І, хоча фонд соцстраху запевняє, що нинішні проблеми пов'язані із грудневим дефіцитом коштів, навряд чи варто виключати брак коштів та сподіватися на швидке повернення до вчасних виплат.
