Рада з державної підтримки оголосила результат 14 конкурсного відбору. Результати влаштували не всіх
6 жовтня Рада з державної підтримки кінематографії оприлюднила список фільмів, які отримають державне фінансування. В окремих категоріях він помітно відрізнявся від тих, які рекомендували схвалити експертні комісії. Серед «відсіяних» проєктів – давно анонсований фільм про Лесю Українку, а також байопіки, присвячені іншим відомим українкам: співачці Квітці Цісик та громадській діячці, поетесі Олені Телізі. Представники кіноспільноти розкритикували результати конкурсу.
Про це детально у матеріалі від Радіо Свобода.
2 жовтня Держкіно опублікувало оцінки експертних комісій щодо проєктів, які подавалися до Ради з державної підтримки кінематографії для бюджетного фінансування.
У категорії ігрового кіно для широкої аудиторії прохідні 35 балів і більше від експертів отримали 28 фільмів. Серед тих, що набрали понад 40 балів – сиквел «Наших котиків» від Володимира Тихого (максимальні 42,29 бала), стрічки про розстріляну в Бабиному Яру поетесу й громадську діячку Олену Телігу та американську співачку українського походження Квітку Цісик.
Деякі з рекомендованих стрічок Рада з державної підтримки кінематографії затвердила для отримання фінансування. Наприклад, кулінарну комедію «Смак свободи», стрічку Ахтема Сеїтаблаєва «Мирний 21» або Михайла Хоми «Де гроші?». Однак деякі фільми, які отримали досить високі оцінки від експертів (в тому числі лідер за рейтингом «Наші котики 2. Таємниця жіночого монастиря»), до списку переможців не потрапили. Зате потрапив триквел комедії «Скажене весілля-3» Любомира Левицького, якому комісія дала 38 балів.
Не отримає фінансування і фільм Нани Джанелідзе про поетесу Лесю Українку «Леся», перший тізер якого з’явився в лютому 2019 року. Фільм був представлений у категорії «мажоритарна копродукція» і посів восьме місце із результатом 40,43 бала. Водночас, наприклад, стрічка «Киснева станція», яка була на 12-му місці і мала 37,57 бала, до фінального переліку потрапила.
Директорка Одеського міжнародного кінофестивалю і продюсерка фільму «Леся» Юлія Сінькевич розкритикувала не тільки результати конкурсу, а й сам його перебіг. Вона зокрема звернула увагу на звернення Держкіно минулого місяця, яке розцінила як тиск на експертні комісії та Раду.
У цьому зверненні Держкіно послалося на те, що «держава – не благодійна організація», і закликало Раду орієнтуватися на успішність попередніх фільмів компаній, які подаються на фінансування. Також агенція зазначила, що переможцями можуть бути не більше від двох проєктів від однієї кінокомпанії.
Експертні комісії зробили свої висновки 2 жовтня. До групи за кожною категорією входили по сім експертів, на основі оцінок яких визначається рекомендований рейтинг кожного фільму. Наприклад, художні фільми для широкого загалу (результати в цій категорії і викликали найбільший ажіотаж) оцінювали: кінокритик Ігор Грабович, телеведуча Марія Гурська, продюсер Олександр Дмитренко, видавець Олександр Красовицький, продюсерка Наталія Лібет, власник кінокомпанії «Кіносаунд» Михайло Петренко, продюсер і критик Олексій Сахалтуєв.
Нові умови
У день оголошення результатів конкурсу Рада повідомила про те, як обирала переможців: орієнтуючись на те, щоб проєкти були від різних компаній.
«Основними принципами, закладеними в наше рішення, були: не більше двох проєктів для однієї компанії (або продюсера) та не більше одного проєкту на режисера. Також для ігрових фільмів широкої глядацької аудиторії умовою було обмеження бюджету до 25 мільйонів гривень», для авторських і копродукції – до 20 мільйонів гривень», – йдеться в оприлюдненому коментарі голови Ради Андрія Дончика.
Водночас сценарист фільму «Квітка», присвяченого Квітці Цісик, Артемій Кірсанов стверджує, що команда проєкту нічого не знала про ці обмеження аж до презентації результатів. Заявка байопіку передбачала 29,9 мільйона гривень фінансування з бюджету.
«Ніхто нікому не телефонував, ніхто ні з ким не консультувався. Ніхто не питав, скільки там у Тараса Ткаченка (режисера «Квітки», в якого на конкурсі було ще два фільми – ред.) проєктів. Ніхто не казав перед початком конкурсу, щоб Тарас був тільки під одним проєктом, тому що, наприклад, Тарас Ткаченко особисто нам казав, що він би обрав «Квітку». Але в нього ніхто нічого не питав. Це просто ганьба. Як казав Василь Стус, це сором і ганьба», – емоційно коментує ситуацію автор сценарію.
Як і Сінькевич, Кірсанов критикує організацію конкурсу. Він вказує на те, що схвалення Ради не отримала не тільки «Квітка», яка посіла дев’яте місце в рейтингу експертів, а й фільми з першого, третього, четвертого місць.
«Тут дуже дивна ситуація в тому, що насправді немає жодних пояснень... Всі ці причини, які вони називали – і зменшення кошторису до 25 мільйонів – це все гра в наперстки. Тому що це відбувається вже по ходу конкурсу. Це не може так бути взагалі. Якщо вони оголошують конкурс, якщо є експерти, які ставлять оцінки, то скажіть мені, будь ласка, нащо це все було робити, всі ці оцінки, якщо вони просто в ручному режимі обирають проєкти, які просто захотіли просунути?» – запитує він.
Режисер фільму «Олена Теліга. Неймовірна» Роман Бровко зазначив, що його проєкт переміг на пітчингу і в 2019 році, але цьогоріч чомусь залишився без фінансування.
«Фільм знову займає лідерські позиції, але державне фінансування віддають іншим проєктам, які здобувають нижчі бали. У нас знову той випадок, коли в державі проводять «ніби чесні конкурси», а потім ігнорують переможців, віддаючи кошти всупереч правилам конкурсу», – не приховує обурення режисер.
«Так буває»
Співвласник компанії FILM.UA Group, яка отримає державну підтримку на «Скажене весілля-3», Сергій Созановський називає ситуацію, яка склалася навколо 14-го пітчингу, неприємною «для кожної зі сторін, навіть для тих, хто фінансування отримав». Він вважає, що, з одного боку, експерти та Рада мали б ретельніше дотримуватися законодавства, натомість учасники не повинні подавати більше за один проєкт від однієї компанії.
«У правилах пітчингу прописані категорії проєктів. Але ми знову наступаємо на ті ж граблі: наприклад, в категорії фільмів для широкої глядацької авдиторії з’являються стрічки, явно не здатні зібрати повні зали кінотеатрів і рейтинги на телебаченні (не обов’язково тому що вони погані, вони просто не на це націлені)», – міркує Созановський.
Кіноменеджер вважає, що наявність критеріїв оцінки попереднього досвіду учасників конкурсу, коли вони будуть впроваджені, унеможливить конфлікти щодо результатів пітчингів. Крім того, він оцінює бюджети деяких проєктів як об’єктивно завищені.
«Ми живемо в реальності, де стверджувати, що на створення українського кіно необхідні 3-4 мільйони доларів, просто злочин. Позаяк це ж не абстрактні мільйони, це податки, це гроші державної скарбниці, зароблені українським народом».
Голова Держкіно Марина Кудерчук у розмові з Радіо Свобода відмовилася коментувати ситуацію, пославшись на те, що вже виклала свою позицію публічно.
«А те, що є хтось незгодний – так завжди буває», – коротко додала вона.
У своєму вчорашньому дописі Кудерчук зазначила, що Рада з державної підтримки кінематографії ухвалювала рішення з урахуванням секвестру державного бюджету через коронавірусну пандемію.
«По-перше, пітчинг – це конкурс, а не гарантована перемога, і те, що проєкти вийшли у другий тур – вже достойна подія. По-друге, Держава надає підтримку, а не фінансує 100% проєктів», – написала вона.
Згідно з законом, оцінки експертних комісій дійсно мають суто рекомендаційний характер. Водночас, наприклад, у липні 2020 року Рада ухвалила результати конкурсу ігрових фільмів-дебютів, які були майже ідентичними рекомендаціям відповідних експертних комісій.
Артемій Кірсанов розповідає, що разом із колегами планує звернення до Держкіно. Він не погоджується з тезою голови агенції про те, що обурення авторів фільмів пов’язане з відмовою у фінансуванні.
«Справа не в тому, що, як кажуть: ті, хто програли, завжди обурені, а ті, хто виграв, молодці. Але ж це не «виграв чи програв». Це все одно, що нечесні вибори. От, наприклад, в Білорусі Лукашенко зробив собі перемогу. Це те саме. Єдина різниця в тому, що ми можемо зараз подивитися ці бали, а білоруси не можуть», – порівнює він.
За словами сценариста, попри великий кошторис, фільм про Цісик – єдиний музичний фільм на пітчингу – важливий. Він згадує, що команда проєкту вже обговорювала проєкт із удівцем Цісик Едом Раковичем та компанією Ford, «голосом» реклами якої співачка була протягом 16 років.
«Ми про це говорили в Америці, коли зустрічалися з Едом Раковичем. Ми його переконували, що в Україні всі так зацікавлені в проєкті, а тепер ведемо переговори з компанією Ford, і що ми мусимо сказати? Що, ви знаєте, у нас, виявляється, в Україні не дуже хочуть знімати фільм про Квітку Цісик, давайте щось робити. От так буде? Тобто державі Україна фільм про Квітку Цісик не потрібен», – зауважує він.
Додамо, редакція Радіо Свобода звернулася до голови Ради з державної підтримки кінематографії Андрія Дончика із запитом на коментар щодо ситуації і наразі очікує відповіді.
Ще один варіант розпилу держгрошей