Креативна агенція TABASCO за допомогою нейромереж відтворила голос українського письменника та художника Тараса Шевченка, ґрунтуючись на антропометричних даних і роботі нейромереж
Про це TABASCO повідомила у Facebook.
Шевченко помер у 1861 році — за 16 років до того, як Томас Едісон розробив перший робочий прототип фонографа, пристрою для запису та відтворення звуку. Тому до наших днів не збереглося жодного запису голосу поета.
Але в TABASCO спробували відтворити голос Шевченка без його зразка. Для цього скористалися точними антропометричними даними про нього, які виміряли з посмертної маски Шевченка. Вона зберігається в Національному музеї його імені.
Далі шевченкознавці протягом місяця шукали в архівах інформацію про спосіб життя, звички та хвороби Шевченка — усі ці чинники впливають на голос будь-якої людини. Також використовували спогади сучасників поета.
Наприклад, письменник Пантелеймон Куліш у «Спогадах» писав, що у Шевченка «чарівно-веселий і безтурботний голос». А М. Д. Новицький зазначав про «гарний і чистий тенор» поета.
Потім усю знайдену інформацію класифікували за ступенем важливості, а ще — зробили 3D-модель голови Шевченка. Аналіз цих даних дозволив відібрати спершу 108, потім 26 і зрештою — трьох людей по всій Україні, найбільш схожих із поетом ХІХ століття.
Увесь проєкт, кажуть у TABASCO, тривав понад рік. Його підготували до 30-ої річниці незалежності України. У цей день, 24 серпня, в Національному музеї імені Тараса Шевченка синтезований голос читатиме поезії Кобзаря.
У березні 2021 року, до 207-ої річниці з дня народження Шевченка, міністерство закордонних справ підрахувало, що поет є рекордсменом за кількістю пам'ятників українцеві за кордоном. Якщо точніше, то їх понад 1100.
Пам'ятники Шевченку можна знайти на всіх п'ятьох заселених континентах: від Австралії до Латинської Америки. В Україні вони встановлені в кожному обласному центрі, а найбільше їх — на Прикарпатті.
