Україна перебуває у трійці лідерів-постачальників дитячої порнографії у світі, підрахували експерти. За статистикою, в Україні 560 осіб щодня розповсюджують у віртуальному просторі сцени насильницького змісту з неповнолітніми. Як запобігти поширенню таких матеріалів, і що робить для цього Україна та інші держави?
Європу можна вважати світовим хабом для розміщення матеріалів, що стосуються сексуального насильства над неповнолітніми. 9 із 10 вебсторінок, що містять зображення сцен сексуальної наруги над дітьми, розташовані на європейських серверах.
Такого висновку дійшли співробітники британської неурядової організації Internet Watch Foundation (IWF), яка займається пошуком і вилученням публікацій з дітьми, які постраждали від сексуального насильства у віртуальному просторі.
Згідно з даними свого останнього звіту, в 2019 році кількість порнографічних матеріалів з неповнолітніми зросла, і, як прогнозують експерти, ця ситуація буде погіршуватися, враховуючи пожвавлення діяльності «сексуальних хижаків» під час пандемії коронавірусу.
«Відсутність покарання розв’язує злочинцям руки»
За час карантину діти стали проводити на 80% більше часу онлайн, паралельно з цим зросла кількість скарг щодо випадків булінгу (цькування – ред.) з використанням цифрових технологій, а сексуальна експлуатація дітей у віртуальному просторі збільшилась вдвічі.
Україна опинилася серед провідних виробників публікацій насильницького характеру над дітьми в інтернеті, зауважила в інтерв’ю Радіо Свобода Анастасія Дьякова, засновниця освітнього проєкту щодо безпеку дітей в інтернеті. Причому восьмеро з десяти неповнолітніх на цих порнографічних матеріалах – у віці від 3 до 13 років, а вартість віртуальних публікацій коливається від 500 до 54 000 гривень.
Сьогодні в Україні, на відміну від 130 цивілізованих держав світу, немає покарання за перегляд, придбання, зберігання і розповсюдження дитячої порнографії. Відтак ухвалення у другому читанні проєкту закону, який має криміналізувати цей злочин, є суттєвим проривом у напрямку захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.
«Кожна дія сексуального характеру над дитиною, має руйнівний вплив на її психіку, емоційний стан і фізичне здоров’я. Згідно з законопроєктом, за зберігання, розповсюдження дитячої порнографії, а також за грумінг передбачено покарання.
Якщо ще самого факту зґвалтування не відбулося, але доведений факт налагодження комунікації з неповнолітнім з метою сексуальної експлуатації, то злочинець має відповісти за свої дії. Тепер діти будуть більш захищеними», – зауважує експертка.
Як зауважують експерти, від 50 до 85% споживачів дитячої порнографії переходять до скоєння злочинів сексуального характеру проти неповнолітніх в реальному житті.
Грумінг – налагодження у віртуальному просторі довірливих стосунків із неповнолітніми, мета якого вступити з ними в сексуальний зв’язок, а також налякати і шантажувати дитину.
Секстинг (утворилось від «sex» та «texing», текстове повідомлення) – пересилання особистих фотографій, повідомлень сексуального характеру за допомогою телефонів, електронної пошти і соцмереж.
Куди звертатися?
Як правило, кінцевою метою грумінгу є отримання оголених зображень чи інтимного відео від неповнолітнього. Інколи віртуальні злочинці намагаються продовжити знайомство зі своєю жертвою у реальному житті.
Щоб застерегти дитину від подібних випадків, а також підвищити її рівень правової культури, в рамках інформаційно-освітньої кампанії з захисту дітей проєкт #Stop_sexтинг за підтримки компанії «Київстар», а також дитячого омбудсмена випустили відеоролики, в яких пояснюється, що таке секстинг, і як реагувати на нього батькам.
В Україні також працює чат-бот , звернувшись туди, неповнолітні зможуть отримати інструкцію, що робити, якщо їх шантажують і вимагають повідомлення сексуального характеру.
