22 травня православні та греко-католики відзначають день перенесення мощей святителя Миколая Чудотворця в італійське місто Барі
Мощі (тіло) святого Миколася перевезли з Мир Лікійських (сучасна Туреччина) в Італійське місто Барі XI столітті, чим уберегли останки святого від наруги мусульман.
Традиції в день Миколи весняного
Святий Миколай, за народними повір’ями, витягає селянського воза з болота, зберігає посіви від граду, рятує подорожнього від смерті, є покровителем скотарів, свійської худоби і диких звірів.
Найурочистіше свято Миколи весняного відзначали гуцули, влаштовуючи «полонинський хід» – вигонили тварин на полонини. Там старший чабан розпалював «живий огонь», який мав горіти до кінця сезону, себто до глибокої осені, коли полонинський хід повертався на зимове стійбище.
На Миколая суворо заборонялося працювати, щоб не було посухи. Є чимало примовок і прислів’їв про цей день: «До Миколи не буде літа ніколи», «Держи сіно до Миколи – не побоїшся зими ніколи», «Як не вбачиш до Миколи колосу, то буде плачу й голосу».
За звичаєм, в день свята до зорі вмиваються росою і ходять нню босоніж, щоб хвороби відступили. Дівчата вмиваються краплями роси, щоб надовго зберегти вроду й молодість, а хлопці завдяки такому обряду набираються сил та наснаги.
Прикмети в день Миколи весняного
- Дощ в цей день віщує хороший урожай.
- Жаби голосно квакають - буде хороший урожай вівса.
- Зацвів бузок - через 2 тижні з'являться гриби.
- Грім вночі - до гарної погоди вдень.
