Робота пасічника — це не просто збір меду, а щоденна турбота про одних із найважливіших істот на планеті. Вона поєднує в собі глибокі знання про природу, наполегливу працю та відповідальне ставлення до бджіл
Розповісти про свій шлях у бджільництві погодилася Павліна Керек — досвідчена пасічниця із Закарпаття, яка вже багато років присвячує себе цій справі. Її пасіки розташовані в кількох місцях, в Мукачівському, Берегівському та Іршавському районах. А найвища пасіка - на висоті понад 600 метрів над рівнем моря. У цьому інтерв’ю вона ділиться своїм унікальним досвідом та розкриває секрети своєї майстерності.
- Чому ви вирішили займатися бджільництвом і якою була перша "зустріч" із бджолами?
Отже, перша моя зустріч з бджолами була, коли я вчилася в 11 класі. Я прийшла на роботу до батька (він працював у бджолорадгоспі), побачила пасічника, який оглядав сімʼї... Природа, тиша, бджоли, дим від димаря - мене вразило це умиротворення, мов якесь благоговіння. Потім вступивши в Львівську академію ветеринарної медицини, вирішила після її завершення піти працювати в Інституті бджільництва імені П.І. Прокоповича.
- Що найважче, а що найприємніше у вашій роботі?
Найприємніше - робота з бджолами, природа, якесь особливе енергетичне якісне спілкування. Бджіл треба любити і відчувати душею. Працюєш з бджолами і відпочиваєш і душею, і ментально. Бджоли, за недавніми дослідженнями, розпізнають обличчя людини. Складнощі - коли аграрії не дотримуються інструкцій з використання хімікатів при обробках. Коли місцева влада не висаджує медоноси в лісосмугах, вздовж доріг та в зелених зонах міста.
- Який сорт меду вважаєте найціннішим і чому?
Найціннішим медом вважаю зібраний локально в Закарпатській області. Він нещодавно отримав географічне зазначення. Цей мед унікальний по‐своєму ботанічному складу, якісним і смаковим характеристикам.
- Які ознаки натурального меду? Тобто, на що варто звертати увагу, купуючи мед на звичайному ринку.
Пасічник для продажу меду має мати документ про проходження державно‐ветеринарної експертизи. Кристалізація меду - це природній процес. І мед зазвичай кристалізується, за виключенням меду з акації, який до року може залишатися в рідкому стані. Краще тренувати свої сенсорні навички і куштувати різні сорти меду, щоб скласти власне враження. Для кожної людини найкращим буде той, який їй смакує найбільше. Мед має певну консистенцію, на яку треба звертати увагу. Грітий мед довго не кристалізується, може мати неприродний карамельний присмак або післясмак. Зазвичай, варто спочатку відчути аромат меду, потім подивитися на його консистенцію (має бути тягуча), «нагортуватися» на ложку або стікати з ложки.
- А що, як пасічнику, можна видавати в продаж, окрім звичайного меду?
Пасічник, крім меду, може продавати пилок, пергу (пилок, який пройшов природню ферментацію, визнаний пробіотиком в Канаді). Також суперфудом є маточне молочко, прополіс, настоянки з нього. Настойка личинок воскової молі, тілець бджіл (підмор). Крім того, наразі ж актуальною є біорезонансна терапія (сон на вуликах), апітоксинотерапія (лікування бджоловжаленнями), показана при артритах та людям з ПТСР (посттравматичний стресовий розлад у військових).
Як каже Павліна Михайлівна, зараз апітерапія - на новому витку розвитку і поширення. І вона, як сертифікований консультант, може компетентно порадити кожному, як використовувати бджолині продукти для власного блага. Спілкування з пасічницею ще раз доводить, що їх робота — не просто професія, а справжнє покликання. Це є щоденною справою, сповненою любові, і за кожною ложкою меду стоїть важка, але така важлива праця.
Автор: Ніколетта Шишкіна
