• Страх реакції батьків

Підлітки чудово знають, як батьки реагуємо на певні речі. Саме тому намагаються зайвий раз не спонукати їх до певних емоцій.

Якщо мама й тато розуміють, що справа дійсно в цьому, можуть так і запитати: "Гадаєш, я зараз почну читати нотації?". Це допоможе позбутися від напруження й тоді дитині буде простіше почати діалог. При цьому важливо втриматися від нотацій.

• Розуміння наслідків

Якщо від самого початку у родині існують межі та наслідки за їхні порушення, то швидше за все дитина чудово розуміє, де на неї чекає покарання. У такому випадку батькам потрібно намагатися легше приймати те, що підлітки можуть помилятися

Якщо постійно тиснути й карати, то дорослі навіть не будуть знати, що робить дитина. Ставлячись із розумінням до перехідного віку, батьки матимуть більше шансів на довірливі та відкриті стосунки з підлітком.

• Бояться, що батьки розкажуть ще комусь

Часто дитина ділиться з мамою чи татом своїми секретами. Не розуміючи цього, батьки розповідають це іншим людям. Важливо пояснити дитині, що все, про що говорите, залишається між вами. Потрібно дійсно дотримувати цього правила.

Не завжди причиною похмурого настрою дитини є батьки. Тому дорослим не потрібно переймати на себе провину за те, що у підлітка поганий настрій. Переживати певні психологічні труднощі (сварку з другом, нерозділене кохання, розчарування) — це нормально. Ще нормально, що підліткові спочатку потрібно залишитися наодинці й трохи заспокоїтися. А потім уже прийти до батьків і розповісти.