З року в рік, в день 7 квітня, ми відзначаємо радісне свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, яке входить до числа дванадцяти найбільших свят, встановлених Церквою. Часто припадає воно на Великий піст, буває навіть на дні Страсного тижня чи на Великдень, але ніколи не переноситься, не відкладається і не скасовується.
Бо значення Благовіщення, як моменту Боговтілення, надзвичайно велике, воно стає відправною точкою для всіх інших євангельських подій – Різдва Христового, Богоявлення, хресної смерті, Воскресіння і Вознесіння Господнього. В цьому полягає головне значення свята і та особлива радість, яка супроводжує традицію його відзначення.
Власне, дата свята Благовіщення пов’язується з датою Різдва Христового – між ними рівно 9 місяців, час звичайної вагітності для жінок.
Але початок нашого Спасіння, момент Боговтілення, відбувається не в час народження Сина Божого, а саме тепер, в час зачаття, – пояснює ПЦУ.
За богослужбовими особливостями свято Благовіщення подібне до свят Різдва Христового та Богоявлення. Літургія ранішеосвячених дарів в цей день не служиться, звершується літургія святителя Іоана Золотоустого. Може звершуватись і літургія за чином святителя Василія Великого, якщо свято трапиться у дні, коли її належить звершувати (в неділі святої Чотиридесятниці, у Великий четвер та Велику суботу).
