Пішки, лісом та полем, понад 2 км добиралась до пацієнта бригада № 1414 (фельдшер Віра Голубка, водій Андрій Паканич)
«Виклик на лінію 103 надійшов із… Чехії. Діти 50-річного мешканця с. Забрідь повідомили, що у тата високий тиск, погано себе почуває і потрібна допомога. За хвилину ми виїхали із пункту постійного базування с. Чумальово. Однак, через розбиту дорогу дістатися місця призначення автомобілем „швидкої“ було неможливо», — розповідає фельдшерка у коментарі «103 Закарпаття».
Тому медики взяли із собою кардіограф, кейс з медикаментами та все необхідне і попрямували пішки.
Діти пацієнта телефоном докладно пояснювали куди йти, де звертати і шукати будинок їх батька.
«Ми йшли як по навігатору. З’ясувалося, що чоловік мешкав усамітнено на околиці села. Поряд не було жодного будинку, де б проживали люди…», — додали медики «швидкої».
Коли бригада дісталася до пацієнта, то з’ясувалося, що він давно хворіє на гіпертонію. Незважаючи на високий тиск 240/120, життєзагрожуючих ознак не було: пульс 76, сатурація 99, кардіограма — в нормі.
«Після обстеження, провели маніпуляції, які стабілізували його стан та запропонували госпіталізацію. Однак, пацієнт категорично відмовився. Назад до медичного автомобіля повертались максимально швидко — будь-якої хвилини могла розпочатися злива…», — зазначили медики.
За 45 років роботи виклики із пішими походами гірськими селами — звична практика для фельдшерки Віри Голубки: «Через підтоплення та негоду дерев’яні мости у селах є ризикованими для проїзду швидкої, часто доводиться пішки долати і круті схили, і розмиті дороги, ходити навпростець лісом, щоб швидше дістатися до хворого і надати допомогу. І не тільки вдень, але й вночі, за будь-якої погоди…».
Проте, попри екстремальні умови роботи, жінка щиро закохана у свою професію і каже, що жодної хвилини не шкодувала про свій вибір.
