Святий вечір (Святвечір) — вечеря, на яку традиційно збирається вся родина напередодні Різдва Христового. У римо-католиків це 24 грудня, а у християн східного обряду — 6 січня. За правилами на цій вечері повинні бути лише пісні страви. Господиня готує 12 страв за кількістю апостолів та місяців у році. І кожна з них має свій символ для українського народу. Що це за символи — в матеріалі ТСН.ua
В Україні існує традиція — на покуті ставити дідуха на честь духів пращурів. Біля нього ставили узвар та кутю. Щоб приготувати кутю брали нову макітру (горщик). Цілий день нічого не їли, а за стіл сідали тільки з першою зіркою. Кожна з 12 страв на Святий вечір мала для українського народу певний символ.
Кутя
Найголовнішою з 12 страв на Святий вечір була кутя. Саме з неї починали трапезу. Готували кутю з обмолотої пшениці, яку товкли в макітрі. Так знімалася верхня тоненька плівка, але саме зерно не пошкоджувалося. Інколи додавали рис або ячмінь. Обов’язковими інгредієнтами вважалися: мед, варення та сухофрукти.
Зерно означало для наших пращурів вічне життя, багатство, достаток. А мед був символом Божого слова, чистоти, християнської віри. Також до куті обов’язково додавали мак — символ невинно пролитої крові, мучеництва.
Після того, як кожен член сім’ї спробує всі 12 страв на Святий вечір, кутю залишають на всю ніч, щоб її покуштували душі померлих пращурів. Адже сама страва — символ єднання світу живих зі світом мертвих.
Узвар
З 12 страв на Святу вечерю узвар вважається другим за популярністю після куті. Це символ нового життя, народження, яке було дароване людині Богом. Узвар готували з сухофруктів та чистої джерельної води. Остання, в свою чергу, символізувала очищення тіла та душі. Також до напою обов’язково додавали мед.
Борщ
Однією з 12 страв на Святий вечір був пісний борщ. Готують його лише з овочів та заздалегідь заквашеного кваса з буряка. Саме тому страва виходить насиченою та має темно-червоний колір. Саме через це борщ здавна вважався символом крові невинних дітей, яких вбив цар Ірод в Вифлеємі.
Капусняк
Ще одна з 12 страв на Святий вечір, що була дуже популярною серед українців. Готується з квашеної капусти, яка символізує простоту, міцність і єдність навколо Ісуса Христа.
Карачун, калач або хліб
Є символом смерті та подальшого воскресіння. Наші предки пояснювали це тим, що зерно спочатку кидають у землю, де воно “помирає”, а потім проростає та дає плоди (тим самим “воскресаючи”).
Риба
Риба взагалі завжди вважалася символом християн. Три переплетені рибини або рибина з трьома головами символізує Святу Трійцю. Тому в списку 12 страв на Святий вечір вона обов’язково присутня. Риба вільно плаває у водоймах. Так і християни починають повноцінно жити лише після купання в свяченій воді. Навіть першою монограмою Ісуса Христа був знак риби, тому що грецька абревіатура імені Спасителя (ІХТІОС) перекладається як “риба”.
Квасоля і горох
Ця страва вважається у християн символом Божої весни, відродження. Також вона символізує єдність всіх членів сім’ї, які зібралися за одним столом для святкування Різдва Христового.
Голубці з пшоном
Одна з 12 страв на Святий вечір, сама назва якої співзвучна з “голубом” — символом Святого Духа, який несе Божу любов до людей. А в усьому світі голуб символізує мир, спокій та дружелюбність.
Гриби
Можуть бути в будь-якому вигляді. З 12 страв на Різдво саме гриби символізують відразу дві природи Ісуса Христа: земну (ніжка) і божественну або небесну (шапочка).
Пампушки
12 страв на Святий вечір наші предки не могли уявити без пампушок. Їх вважали символом святих, які увірували в Ісуса Христа і отримали вічне життя на небі. А для простого народу пампушка — символ щастя, достатку та радості, які так необхідні кожному в різдвяні свята.
Вареники
Здавна вони символізували ситість та достаток. А ще наші пращури часто промовляли, що Господь дарував людині можливість жити на Землі “як вареник в маслі”, тобто дуже добре.
Каша
Для наших пращурів каша була символом єднання та продовження роду. Саме тому її обов’язково додавали в список 12 страв на Святий вечір. А ще — це символ врожайної землі, плодючої худоби і працьовитого господаря.
