Борошно, вода, дріжджі та сіль – основні та єдині інгредієнти з яких готують хліб відомі пекарні Сільця та Довгого. Однак об’єднує їх не тільки приналежність до системи райспоживспілки, а й те, що для випікання використовують давні печі на дровах.
Ці печі справжні ненажери. Щоб розпалити вогонь і розігріти їх – знадобиться чимало часу, тому полум’я у них ніколи не згасає. Виняток Великдень, Різдво або ж ремонт – однак і тоді піч майже не остиває.
Працюють в пекарнях позмінно. Тут завжди вистачає роботи: замішують тісто, місять його вручну, кладуть у форми – потім все чистять і знову по колу.
Після того, як тісто у формах «підійшло» - майбутній хліб кладуть у піч. Попри те, що вони в роках – все ж програми функціонують справно.
Попри одинакові технологічні процеси – хліб у Довгому, один з найважчих в місцевості, піддають холодному душу ще в печі. Ця незначна хитрість робить скоринку надзвичайно хрусткою, а хліб набуває глянцю.
Для того аби хліб спікся потрібно 5-7 обертів в печі. За всім уважно стежить пекар. Якщо потрібно, хлібини перевертають для рівномірного пропікання.
Хліб полюбляють не тільки місцеві, за ним їдуть сюди й з інших районів. А все тому, що він печеться як і колись – на дровах та живому вогні.
Детальніше про це дивіться у нашому сюжеті:
